Деніел Кіз - Таємнича історія Біллі Міллігана

— Я повинен із кимось поділитися. Ми з Тандою кохаємо одне одного й хочемо побратися.

Весілля призначили на 15 грудня, щоб на ньому встигла побувати лікарка Бокс, яка пізніше планувала вирушити на місяць у відпустку до своєї рідної Австралії.

З терапевтичною метою лікарка Бокс перевела Міллігана до нового блоку, разом із трьома іншими хворими, в яких, за її попереднім припущенням, теж був синдром множинної особистості. Оскільки такі пацієнти потребували особливого лікування й уваги, вона вирішила, що краще буде тримати їх разом. Лікарка Бокс виявилась не готовою до того, що її розкритикують місцеві політики (не без думки про вибори, які мали відбутися за два тижні).

17 жовтня 1981 року газета «Колумбус Диспетч» оприлюднила заяву Дона Ґілмора, члена Законодавчих зборів штату від Республіканської партії, про те, що Біллі Міллігану в шпиталі Колумбуса надміру потурають, включно з тим, що, мовляв, «Міллігану дозволено вибирати, хто з пацієнтів перебуватиме з ним в одному блоці». Попри те що адміністрація шпиталю заперечила, що до Міллігана ставляться з більшою поблажливістю, ніж до решти пацієнтів, Ґілмор наполягав на своїх звинуваченнях.

19 листопада в «Колумбус Сітізен Джорнал» з’явилась така стаття:

ҐІЛМОР ЗАКЛИКАЄ ПРОІНСПЕКТУВАТИ УМОВИ УТРИМАННЯ МІЛЛІГАНА

Незважаючи на запевнення, що Вільям Мілліган не має особливих привілеїв у Головному психіатричному шпиталі Огайо, член Законодавчих зборів вимагає розслідувати таку можливість. […]

Зокрема, Ґілмора обурює інцидент, який стався декілька тижнів тому, коли Мілліган […], за чутками, замовив сандвіч із ковбасою о пів на третю ночі. Політик стверджує, що після цього працівникам довелось приготувати такі сандвічі й для всіх інших пацієнтів із блоку Міллігана. […]

Танда не один тиждень шукала священика чи суддю, який би погодився провести шлюбну церемонію. Нарешті один молодий священик-методист, котрий опікувався нещодавно відкритим у місті притулком для знедолених, сказав, що повінчає їх. Ґері Вітті сподівався зберегти анонімність, боячись, що розголос зашкодить його роботі в притулку. Проте репортер із «Колумбус Диспетч» упізнав священика і розкрив його ім’я в газеті. «Я завжди готовий стати на бік тих, кому в житті не поталанило. Таке вже моє кредо, — сказав йому молодий служитель Церкви. — Я обвінчав цю пару, бо всі інші відмовили».

Церемонія відбулась 22 грудня 1981 року. На ній були тільки священик, працівник суду в цивільних справах, який привіз дозвіл на шлюб, і я. Лікарка Бокс уже відбула до Австралії. Учитель, а це був саме він, надів обручку на палець Танди й поцілував наречену. Оскільки в Огайо заборонені подружні побачення [72] У деяких країнах (і окремих штатах США) в місцях позбавлення волі допускаються у вигляді привілею так звані подружні побачення. Коли до ув’язнених, які перебувають у шлюбі, приїздять їхні дружини (або чоловіки), подружнім парам дозволяють на певний час оселитись у спеціально призначених для цього гостьових кімнатах, де можна усамітнитись. Вважається, що це допомагає підтримувати стосунки в сім’ї, зокрема й статеві, і після виходу на свободу таким ув’язненим буде легше повернутися до нормального життя. , молодята змогли б побути наодинці, тільки якби Міллігана перевели до психіатричного шпиталю мінімально суворого режиму або відкритого типу.

Після весілля Танда вийшла до десятків репортерів, фотографів і телевізійників, які на неї чекали. Вона зробила коротку заяву для преси, в якій розповіла, що познайомилась із більшістю особистостей Біллі і вони її прийняли. Дівчина сказала, що настане день, коли вони з Біллі заживуть нормальним життям.

Невдовзі після цього Учитель і Танда почали помічати недобрі зміни. Учителеві припинили давати ліки. Охоронці заповзялись робити регулярні обшуки в його палаті. Самого Біллі роздягали догола й обшукували перед кожним побаченням і після. Час від часу таким же чином обшукували й Танду, коли та приходила навідати чоловіка. Молоді люди вважали це принизливим і відчували, що з них умисно знущаються.

Коли лікарка Бокс повернулась із Австралії, вона дізналась, що Департамент у справах психічного здоров’я не збирається поновлювати її контракт.

— Мене просто вижили, — сказала вона мені.

17 січня 1982 року «Колумбус Диспетч» оприлюднила цю звістку.

ПСИХІАТР МІЛЛІГАНА ЙДЕ З ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Лікарка Джудіт М. Бокс, психіатр Вільяма С. Міллігана, засудженого [sic!] [73] Sic — латинське слово, що означає «саме так», або «таким чином». Його застосовують (частіше за все в дужках і зі знаком оклику), щоб підкреслити, що неправильне чи незвичне написання попереднього слова є умисним, а не випадковим, або щоб звернути увагу читача на якусь помилку чи нісенітницю в прямій цитаті. У цьому випадку Деніел Кіз відзначає, що вороже налаштована преса для створення відповідного ефекту називає Міліґана засудженим, тоді як насправді того виправдали. ґвалтівника з розщепленням особистості, звільнилася зі служби внаслідок конфлікту з керівництвом Відділення судової медицини Центрального Огайо.