Ялом Ірвін - Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

— Гм, Керол повелася, як Керол. Перш ніж я встиг щось сказати, вона запитала, коли я повернуся додому. А коли я відповів, що не маю наміру повертатися, вона назвала мене «клятим гімнюком» і кинула слухавку.

— Ви сказали, що «Керол повелася, як Керол».

— Дивовижно, але коли вона поводиться, як справжнє стерво, це мені навіть допомагає. Щоразу, коли я чую, як вона верещить у слухавку, я відчуваю, що мав повне право піти. Ба більше — я дедалі частіше думаю, що був повним ідіотом, змарнувавши дев’ять років свого життя на цей шлюб.

— Авжеж, Джастіне, я відчуваю, що ви про це шкодуєте, однак зараз важливо не озиратися на десять років, що промайнули, і не впускати цей жаль у своє життя. Погляньте лишень, як ви змінилися! Те, що ви пішли від цієї жінки, чудово, як і те, що ви наважилися зробити такий крок!

— Так, доку, ви постійно це кажете: «не шкодуйте про майбутнє», «не шкодуйте про майбутнє». Я повторював цю фразу навіть уві сні, але ніколи не розумів, що вона справді означає.

— Скажімо так, Джастіне: раніше ви просто не були готові це почути. А тепер ви готові її почути — і готові робити правильні кроки.

— Як чудово, — вів далі Джастін, — що Лора з’явилася в моєму житті саме тоді, коли ми познайомилися. Мені бракує слів, щоб описати, наскільки приємно бути поряд із жінкою, якій ти справді подобаєшся , яка тебе обожнює і завжди на твоєму боці.

Попри те, що Ернеста дратували постійні згадки про Лору, йому вдавалося тримати емоції під контролем — сеанс супервізії з Маршалом пішов йому на користь. Ернест знав, що не має іншого виходу: він повинен стати союзником Лори. Водночас йому не хотілося, щоб Джастін дозволяв їй усе вирішувати. Зрештою він щойно вирвав свою гідність із рук Керол, а тому було б непогано, якби вона певний час перебувала в його власності.

— Джастіне, це чудово, що у вашому житті з’явилася Лора, але я не хочу, щоб ви применшували свою роль у цьому. Це ви зробили той крок — покинули життя з Керол на власних ногах. До речі, ви щось казали про «наліт»?

— Так. Я дослухався поради й учора поїхав додому по свої речі. — Джастін помітив здивування Ернеста й похапцем додав: — Не хвилюйтеся, я ще не з’їхав з глузду. Спершу я зателефонував, щоб переконатися в тому, що Керол поїхала на роботу. І уявіть: я не зміг зайти до власної домівки! Ця відьма замінила всі замки. Усю ніч ми з Лорою міркували над тим, що робити далі. Вона гадає, що я маю взяти лом із крамниці свого батька, піти додому, вибити двері й просто забрати те, що мені належить. І що більше я про це думаю, то більше переконуюся, що Лора має рацію.

— Так чинять більшість чоловіків, яких не пускають додому, — мовив Ернест, якого приголомшив ентузіазм Джастіна, бо це було щось новеньке. На мить він уявив, як Джастін у чорній шкіряній куртці й лижній масці вибиває ломом нові замки, що їх встановила Керол. Нічогеньке видовище! Лора подобалася йому дедалі більше. Поза тим здоровий глузд підказував: він має приховати свої емоції, бо пізніше йому доведеться розповісти про цей сеанс Маршалу. — А як щодо законних підстав? Ви плануєте звернутися до адвоката?

— Лора каже, що не варто марнувати час: поки ми шукатимемо адвоката, Керол матиме досить часу, аби знищити мої речі. До того ж вона справжня акула й усі про це знають, тож буде непросто знайти в цьому місті юриста, який би наважився з нею поборотися. Розумієте, те, що я хочу повернути свої речі, — це не примха, адже зараз нам із Лорою дуже бракує грошей. Я не маю чим платити; боюся, це стосується і ваших чеків!

— Це ще одна причина звернутися по допомогу до професійного юриста. Ви казали, що Керол заробляла набагато більше, ніж ви. У Каліфорнії це означає, що ви можете розраховувати на фінансову підтримку з її боку.

— Жартуєте?! Ви можете уявити, що Керол виплачує мені ці кошти?

— Вона нічим не відрізняється від інших і мусить дотримуватися законів штату.

— Керол ніколи мене не утримуватиме. Вона радше доведе справу до Верховного суду, змиє гроші в унітаз або піде до в’язниці, але в жодному разі не платитиме!

— Гаразд, Джастіне, її запроторять до в’язниці, і тоді ви зможете потрапити до себе додому та отримаєте свої речі, дітей і будинок. Невже ви не розумієте, що те, як ви спри­ймаєте свою дружину, є далеким від реальності? Ви самі себе чуєте? Прислухайтеся до своїх слів: Керол має надприродні можливості! Керол настільки всіх залякала, що жоден із каліфорнійських адвокатів не наважиться виступити проти неї! Керол поза законом! Джастіне, ми говоримо про вашу дружину, а не про Бога чи Аль Капоне!