Ялом Ірвін - Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

— О… зрозуміло… що? Авжеж, ікебана… так, я про це чула… японське мистецтво квіткових композицій. Зрозуміло. І її немає поряд, вона повсякчас у тому світі? Удома майже не буває? Гм, мабуть, вам дуже важко… Це жахливо. І ви зовсім самі… зараз, коли ви так її потребуєте. Жах.

Маршала здивувала й водночас приємно вразила така реакція Керол — вона говорила не як адвокат, а як жінка. Кілька хвилин вони сиділи мовчки, а тоді він нарешті сказав:

— Ви зауважували, що маєте зустріч з іншим клієнтом?

Тиша.

— Місіс Астрід, ви казали, що…

— Пробачте, лікарю Стрейдер, — мовила Керол, підводячись, — я трохи замислилася. Зустрінемося завтра. Тримайтеся — я на вашому боці.

Маршал пішов, а Керол ще кілька хвилин не могла поворухнутися: її страшенно спантеличила ця новина. Ікебана! Японське мистецтво квіткових композицій! Жодних сумнівів: її клієнт, лікар Стрейдер, — це колишній психотерапевт Джес­са! Подеколи Джесс розповідав їй про нього — і зазвичай то були захоплені відгуки: він повсякчас підкреслював його порядність, відданість справі, готовність допомогти. Спочатку Джесс не хотів зізнаватися їй, чому він вирішив змінити психотерапевта й звернувся до Ернеста. Та коли їхні стосунки розвинулися, він таки наважився розповісти їй про той квітневий день, коли в заростях червоного клена йому відкрилося жахливе видовище: дружина його психотерапевта в обіймах буддійського ченця у традиційному одязі шафранового відтінку.

Утім, Джесс шанував приватне життя свого попереднього психотерапевта, а тому відмовився назвати Керол його ім’я. Та помилки бути не могло: Керол не мала жодних сумнівів, що це таки Маршал Стрейдер. Хіба багато психотерапевтів мають дружин, які захоплюються ікебаною та буддизмом?

Керол не могла дочекатися обіду, коли вони з Джессом нарешті зустрінуться; вона не могла пригадати, коли їй востаннє так хотілося поділитися з кимось новиною. Вона вже уявляла його здивоване обличчя і знала, що він скаже: «Ні! Я не можу в це повірити! Який жах — дев’яносто тисяч доларів! Повір, цей чоловік важко гарував, аби заробити ці гроші! І з усіх адвокатів він потрапив саме до тебе. Неймовірно!» Керол уявляла, як він ловитиме кожнісіньке її слово. Вона змальовуватиме їхню розмову в найдрібніших деталях, аби якомога довше розповідати цю «соковиту» новину.

Та зненацька Керол отямилася, усвідомивши, що не може розповісти Джессові про це. «Я не маю права розповідати йому про Маршала Стрейдера , — думала вона. — І навіть не можу зізнатися, що він до мене приходив. Ідеться про дотримання конфіденційності!»

Але їй страшенно кортіло поділитися цим із Джессом. Можливо, колись вона й матиме таку нагоду. Однак зараз їй доведеться стриматися, аби не порушувати норми професійної поведінки. І переконатися в тому, що вона поводитиметься так, як хотів би Джесс, а отже, надасть його психотерапевтові всю необхідну підтримку. Це буде непросто. Керол ніколи не зустрічала психотерапевта, який би їй подобався. А цей мозкоправ, лікар Стрейдер, їй узагалі не імпонував: він забагато скиглив, ставився до себе надто серйозно та ще й посилався на якісь «футбольні» паралелі — мачо, та й годі! Попри те, що він серйозно постраждав від дій шахраїв, вона відчувала неабияку зарозумілість, що була йому притаманна. Не дивно, що в нього стільки ворогів!

Утім, він добряче допоміг Джессові, тож Керол вирішила докласти всіх можливих зусиль, аби допомогти цьому клієнтові. Це буде щось на кшталт подарунка Джессові. Їй подобалося дарувати йому щось, але ж ішлося про «таємний подарунок» — вона мала стати доброю самаритянкою, і Джесс не мав про це дізнатися, тож це буде складно.

Керол завжди вміла тримати язика за зубами. Коли йшлося про маніпуляції та інтриги, вона була справжнім асом і це допомагало їй у роботі. Мало хто наважувався виступати проти неї в суді; Керол мала репутацію геніального, хитрого і вкрай небезпечного адвоката. Вона брехала з неабиякою легкістю і в професійному житті поводилася так само, як і в особистому. Однак протягом останніх кількох тижнів Керол повсякчас відчувала, що їй набридло брехати. У щирих стосунках із Джессом вчувалося щось свіже й незвичне. Щоразу, коли вони зустрічалися, вона наважувалася відкрити йому щось нове про себе. І вже за кілька тижнів Джесс дізнався про неї значно більше, аніж будь-який інший чоловік у її житті. Утім, дещо вона таки приховувала — Ернеста!