Алекс Грей (Нижегородов) - Одержимість

Здесь есть возможность читать онлайн «Алекс Грей (Нижегородов) - Одержимість» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Издательство: Strelbytskyy Multimedia Publishing, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Одержимість: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Одержимість»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чотири дні удвох в одній машині через всю Європу. Такий сюжет «Одержимості». Але в ці чотири дні відбувається переосмислення багатьох моментів життя. Що важливіше, мрії чи реальність? Бути художником чи залишитися з коханою людиною? Алекс, Анна, Макс та інші герої знаходять те, що найбільш важливо для них в житті, для когось це медицина, для когось це виноробство і виноградники, для когось це живопис, а для когось циркове життя, наповнене щоденним ризиком. Але всіх цих героїв об'єднує одне — всі вони одержимі своїми ідеями, цілями, бажаннями і мріями.

Одержимість — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Одержимість», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Проїхали, не парся. Бувай, може, побачимось на рідних просторах. — вона повернулася і пішла в бік невеликого магазинчика.

Він встав з-за столу слідом за нею і пішов до своєї машини, відкрив дверцята, і на нього одразу війнуло жаром з салону його машини. На вулиці була спека близько сорока градусів. «Нічого, — подумав він, — зараз поїду з відкритими вікнами, трохи провітриться, згодом ввімкну кондиціонер, не в перший же раз». Виїжджаючи з заправки, він знову помітив її. Вона стояла, спершись на крило блакитного «Volkswagen-Beatle» з іспанськими номерами і дивилася кудись вбік. На машині була велика наклейка «Malaga rent car» . Він пригальмував біля неї, але вона не обернулася.

— Слухай, пробач за бестактовність, — сказав він через відкрите вікно, — але я навіть не запитав, як тебе звати. Ось такий я джентльмен…

— Анна. Або Аня, як тобі більше подобається, але не Ганна, не люблю це ім’я. — сказала вона, не повертаючи голови в його бік.

— А я Алекс, дуже приємно. — відповів він їй у відповідь. — Я тебе чимось образив чи засмутив?

Якийсь час вона мовчала, не дивлячись у його бік, потім повільно відштовхнулася від своєї машини і повернулася до нього.

— Слухай, а якщо я попрошу тебе про одну річ, ти мені не відмовиш? — запитала вона. — Ти не думай, нічого надприродного я тебе просити не буду. Мені тобі зараз це важко пояснити, просто… — вона запнулася, дивлячись йому в очі.

— Та, кажи вже, в чому проблема? Я тобі, звичайно, допоможу, якщо це буде в моїй компетенції. — сонячний зайчик від її кулона знову блиснув прямо Алексу в обличчя, і він на секунду заплющив очі. Коли він відкрив очі, вона продовжувала так само стояти біля його машини і дивилтисья на нього примруженим поглядом.

— Якщо тобі буде не важко, довези мене до Валенсії. Ти ж все одно їдеш повз Валенсію. Я буду тихенько сидіти на задньому сидінні і не буду тобі заважати, ти навіть не помітиш моєї присутності. Але, якщо у тебе є якісь інші плани, типу ти повинен їхати з дівчиною або до дівчини, то я зрозумію. — вона не відводила свого погляду від нього. Так вміють дивитися в очі тільки щирі або глибоко впевнені в собі люди.

— Тю, блін. Теж мені проблема. Звичайно, підвезу, тільки за однієї умови. — Алекс хитро посміхнувся і підморгнув їй.

– Інтиму не пропонувати. — перебила його Анна. — Та, хоча ти ж сказав, що ти не по цих справах. Тож, що за умова?

— Ти будеш мене розважати всю дорогу, будеш розповідати мені якусь цікаву історію, але не з фільму або книжки, а якусь життєву, домовилися?

— Та який з мене оповідач? — Аня вперлася руками в його дверцята, і кулон знову заблищав перед його очима.

— Ну, ось, хоча б розкажеш мені історію цього чарівного кулона. — Алекс хотів доторкнутися до кулона, що бовтався перед його очима, але Анна швидко випрямилася і моментально стала серйозною.

— Я розповім, гаразд, тільки не чіпай, поки я не дозволю, домовилися? Це не пунктик, просто… Надто він мені дорогий. — вона притиснула долонею кулон до своїх грудей і подивилася на Алекса. — То що, їдемо?

— Сідай, не знаю, чого ти ще чекаєш. До речі, а де твої речі?

— З речей у мене маленька валіза. Я її називаю косметичкою — сказала вона і підійшла до багажника свого «бітла». Алекс побачив, як вона насилу дістає з багажника величезну валізу, і вискочив їй на допомогу.

— Ні фіга собі косметичка… — вимовив Алекс, запихаючи валізу до себе в багажник. — Добре, що я порожнім їжджу. — Аня подивилася на нього, і вони обидва розсміялися.

— Гаразд, поїхали, я зараз зателефоную в контору, де я машину брала, нехай її звідси заберуть. — вже, сидячи в машині у Алекса, вона набрала на телефоні номер і щось швидко сказала іспанською. — Ну, ось, з машиною питання вирішене, вони її заберуть.

— Ну то й чудово, пристібайся і їдемо.

Вони вирулили на трасу і злилися із загальним потоком машин, автобусів і фур, які мчали з Севільї в сторону Валенсії і Барселони. Сонце вже почало йти з зеніту, але вечором ще не пахло. На панелі приладів термометр показував +38. Їхати їм належало постійно на схід, тобто сонце, чисто по-дружньому, обіцяло світити їм прямо в багажник, а не в обличчя. Хвилин п'ятнадцять вони їхали мовчки. Дві практично незнайомих людини, які щойно разом пообідати і знали один про одного лише імена. Кожен з них їхав в свою сторону, у кожного були свої справи, своя мета поїздки, і кожен думав тоді про щось своє.

— Блін… — перервала мовчання Анна.

— Що трапилося? Щось забула? — схаменувся Алекс і подивився на неї, але побачивши на її обличчі грайливу усмішку, розслабився. — Ну, що сталось, розповідай.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Одержимість»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Одержимість» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Александр Беляев - Небесний гість
Александр Беляев
Алекс Грей (Нижегородов) - Політ завдовжки в життя
Алекс Грей (Нижегородов)
Алекс Грей - Кулинария любви
Алекс Грей
Алекс Грей - Шторм
Алекс Грей
Алекс Грей - #Школа.net
Алекс Грей
Алекс Грей - Тень Махаона
Алекс Грей
Алекс Грей - Квест
Алекс Грей
Алекс Грей - Головоломка
Алекс Грей
Алекс Грей - Одержимость
Алекс Грей
Отзывы о книге «Одержимість»

Обсуждение, отзывы о книге «Одержимість» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x