Кузьма Скрябін - Кузьма Скрябін. Повне зібрання творів

Так як бульдозер був виданий абсолютно безплатно — це означало, що зававтогосподарством — прапорщик Конюхов — просто викрав його з місця бойової стоянки, взамін за десять літрів домашнього вина, яке в мене особисто завжди викликало некерований приступ реактивної срачки. Боря гнав своє вино виключно для потреб таких, як Конюхов, і сам ніколи в житті не знав його смаку і дії, і тому всі інгредієнти залишилися в тіні від автора і вас, шановні читачі цієї фантасмагоричної повісті. До трактора, за десятилітрову баклажку Боріного серливого щастя, Конюхов додавав бонус у вигляді бочки солярки. Під час відгрузки бульдозера на тягач він шепнув сакраментальну фразу Мішину у телефонну трубку:

— Андрєіч, кромє шуток, техніка через суткі должна бить на базє! В протівном случає нас растрєляют, — це була його улюблена цитата з єдиного анекдота, який він постійно розказував.

— Палич, тракторіста досталі — шестово разряда — ценнєйший парень, управімся воврємя, — заспокоїв прапора Мішин, якому в свою чергу цю саму тєлєгу хвилину тому розказав ББ, який сам же її і видумав.

Бригада осушувачів болотистих місцевостей в даний момент була подібна на коров’ячий гімняк, який обсіли мухи. Спеціалісти збилися докупи і безсило відмахувалися від мільярдів кровожадних комах, які накрили їх мохнатою шапкою і жерли напропалу. Жаби квакали під ногами, болото чвакало, коротше, робота сяко-тако почалася. З-за повороту через годинки чотири над’їхав тягач, зупинився на останніх сухих метрах дороги, і біля нього з розгону влетів Борін уазік, з якого на ходу, як Джекі Чан, вистрибнув Мішин.

— Бойци, расказиваю обйом воєнних дєйствій. Прі помощі лопат і бульдозера — вот по етой схємє ви должни продєлать осушитєльниє работи участка.

Він розгорнув перед глухонімою бригадою величезний аркуш, покреслений лініями.

— Заданіє понятно? Вопроси єсть? Вопросов нєт, — завченою скороговоркою стрільнув Мішин, розвернувся і так само Джекі Чаном заскочив в уазік і погнав, не оглядаючись в сторону нових пригод. Ще один Парадокс армії полягав у тому, що жоден офіцер ніколи в житті не намагався пересвідчитися у правильності свідчень іншого офіцера, так як цей процес міг привести до негативних результатів дослідження, які в свою чергу жодного з офіцерів не задовільняли. Пояснюю: якщо ББ сказав Мішину, що тракторист чурка — Бог у своїй тракторній сфері, значить, ця інформація не підлягає перевірці. Значить — його можна і навіть потрібно абсолютно спокійно залишити на об’єкті з дорогою технікою і трьома асистентами, які, по Боріних словах, читають любі креслення, як книжку азбуки за перший клас. І тому з легкою душею і важкими завданнями на післяобідній період Мішин залишив чотирьох неандертальців один на один зі стихією у вигляді болота і екскаватора. Чувачки сиділи навприсядки з покусаними рожами, руками і шиями, як члени анонімного клуба жертв псоріаза. Курили, передаючи один бичок по черзі із уст в уста, разом зі всіма можливими варіаціями бактеріальної флори, всі як один морщили лоба в надії отримати якесь єдине і правильне рішення незнайомої їх розуму проблеми.

— Отци, снімай трактор с пріцепа, врємя ідьот, — мордатий шофер тягача привідкрив вікно і чвиркнув слюною в бік групи спеціалістів.

Отци переглянулися, погляди трьох вперлися в Мухамеда Зазімовича, який ніби все життя грав цей епізод у індійському кіно, окинув трьох косим мутним оком, повернувся на місці і скокнув на причеп, співаючи на ходу якусь свою депресивну муть:

— Ай мага, тага мага, килди бєлди, мага сагааааа...

— Ай манди кенди тунди сюнди, — вторив йому хор асистентів.

Мухамед заліз на підножку екскаватора, відкрив кабіну, занирнув всередину і, ніби труси своєї коханки, почав шукати спосіб завести трактор. Відкривав бардачки, залазив під крісло, крутив руль, смикав за ричаги, матюкався, плювався і аж раптом з радісним виразом свого котячого табла вискочив на гусеницю, тримаючи в руці якийсь шнурок.

— Галманди екскаватара — ака, йоб твою мат, нахм натуре плят, — ствердно зашуміла юрба земляків-однодумців, що в перекладі могло означати: правильну деталь ти знайшов, брат, тепер справа закипить!

Мухамед почав намотувати шнурок на якийсь шків під капотом, включив пару тумблерів і потягнув за нього, розкручуючи тим самим цю пердливу тварину, яка десять років не знала команди — Старт! З труби на капоті почали вискакувати чорні, як старі ворони, клуби диму, зі звуком, ніби перділа вся Росія, причому в такт, організовано і сердито.