Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

Вей Чен повернувся до Ван Мяо і після довгого мовчання додав:

— Насправді, усе це брехня. Бог або Господь, про якого вона говорила, не в змозі вже допомогти навіть самому собі.

Початок другого рівня «Трьох тіл» не дуже відрізнявся від першого: такий самий похмурий, холодний світанок, на горизонті, як і раніше, височіє піраміда колосальних розмірів. Але цього разу стиль піраміди знову змінився — повернувся до давньоєгипетського.

Ван Мяо чув чіткі звуки ударів металу об метал. Світанкове холодне повітря лише посилювало їх. Пошукавши джерело звуку, він побачив дві метушливі темні тіні біля підніжжя піраміди. У похмурому ранковому світлі між тінями спалахували металеві відблиски: дуель на мечах.

Після того, як його очі адаптувалися до темряви, він чіткіше розгледів постаті. Зважаючи на стиль піраміди, він очікував побачити якусь локацію на сході, але обидві постаті були одягнені у європейське вбрання XVI–XVII століть. Нижча постать майстерно підпірнула під клинок суперника, який завдавав удару, але з її голови на землю впала срібляста перука. Після ще кількох випадів і парирувань з-за рогу піраміди з'явився чоловік і побіг до постатей, що билися. Він спробував було зупинити дуель, але свистячі в повітрі клинки заважали йому наблизитися. Він кричав:

— Зупиніться! Вам що, нема чим зайнятися? Де ваше почуття відповідальності? Якщо в цивілізації немає майбутнього, що вам із тієї слави переможця дуелі?

Але обидва фехтувальники пропустили його слова повз вуха, сконцентрувавшись на поєдинку. Раптом той, що був вищий на зріст, скрикнув від болю, і його клинок впав із брязкотом на землю. Він повернувся і, схопившись за поранену руку, побіг геть. Другий пробіг за ним кілька кроків, плюнув йому вслід і зупинився.

— Негідник! — крикнув він і нагнувся, щоб підняти із землі свою перуку. Розігнувшись, побачив Ван Мяо. Показавши рукою в напрямку втікача, промовив: — Він наважився заявляти, що винайшов математичний аналіз, — потім, надівши перуку і приклавши руку до серця, розкланявся з усією повагою: — Ісаак Ньютон, до ваших послуг.

— Тоді той, хто втік, мабуть, Лейбніц [56] Прим. перекл. Готфрід Вільгельм Лейбніц (21 червня (1 липня) 1646 року — 14 листопада 1716 року) — саксонський логік, філософ, математик, механік, винахідник, історик. Незалежно від Ісаака Ньютона створив математичний аналіз. ? — запитав Ван Мяо.

— Так! Підла людина! Насправді, мене не сильно турбують його претензії на мою славу творця математичного аналізу. Відкриття трьох законів механіки робить мене першим після Бога. Від руху планет до поділу клітини — усе підпорядковується цим трьом великим законам. Тепер з наявністю такого потужного інструменту, як математичний аналіз, розрахувати рух трьох Сонць — лише питання часу.

— Усе не так просто, — сказав чоловік, який намагався зупинити дуель. — Ви підраховували кількість обчислень, що буде потрібно для цього? Я бачив порядки диференціальних рівнянь, які ви писали, і не думаю, що можливе аналітичне розв'язання задачі тільки чисельне. І все ж, обсяг необхідних обчислень такий, що навіть коли ми посадимо всіх математиків у світі працювати без перерви, то вони все одно не впораються до кінця світу. І якщо ми найближчим часом не зуміємо розрахувати і спрогнозувати рух світил, то кінець світу настане навіть раніше, ніж ми того очікуємо, — і він схилився перед

*

Ван Мяо у поклоні, однак набагато сучаснішому: — Фон Нейман [57] Прим. автора й перекл. Джон фон Нейман (англ. John von Neumann; при народженні Янош Лайош Нейман, угор. Neumann János Lajos, 28 грудня 1903 року, Будапешт — 8 лютого 1957 року, Вашингтон) — угорсько-американський математик єврейського походження, який зробив важливий внесок у квантову фізику, квантову логіку, функціональний аналіз, теорію множин, інформатику, економіку та інші галузі науки. Із його ім'ям пов'язують архітектуру більшості сучасних комп'ютерів (так звана архітектура фон Неймана), застосування теорії операторів до квантової механіки (алгебра фон Неймана), також він відомий як учасник Мангеттенського проекту і як творець теорії ігор і концепції клітинних автоматів. .

— Але ж чи не заради того, щоб мати можливість розв'язати всі ці рівняння, ви затягнули нас так далеко на Схід? — запитав Ньютон. Потім він повернувся до Ван Мяо: — Норберт Вінер [58] Прим. автора й перекл. Норберт Вінер (англ. Norbert Wiener, 26 листопада 1894 року, Колумбія, штат Міссурі, США — 18 березня 1964 року, Стокгольм, Швеція) — американський вчений, видатний математик і філософ, основоположник кібернетики і теорії штучного інтелекту. і той покидьок, що втік, також були з нами. Близько Мадагаскару на нас напали пірати, і Вінер залишився битися з ними наодинці, щоб дати нам можливість врятуватися. Він загинув як герой.