Лю Цысинь - Темний ліс

— Ще був шанс здогадатися, коли я розпитував групу фізиків про розгортання софонів у просторі з меншими вимірами. — Ло Цзі підозрював, що після утворення пилових хмар софони могли б розгорнутися у двох вимірах між Сонцем і хмарами, заважаючи передаванню інформації в космос. Але йому повідомили, що після розгортання у двох вимірах софон втрачає змогу маневрувати або залишатися на колишньому місці без підтримки гравітаційних сил планети. Розгорнутий софон швидко знесе під дією сонячного вітру й інших чинників, він втратить форму й зморщиться. Саме тому для травлення мікросхем на поверхні протона його огортали довкола Трисоляриса. — Якби ОЗТ існувала до цього часу, її члени легко здогадалися б про справжню причину моєї цікавості.

Так, відмова від їхніх послуг і припинення підтримки — неприпустима помилка.

— До того ж, я вимагав створення такої недоречної для проекту «Сніг» системи контролю й управління, як «Колиска».

Це справді нагадало нам про Рея Діаса, але ми не надто переймалися: два століття тому Рей Діас не становив для нас жодної загрози, як і двоє інших Обернених. Зневажливе ставлення до ваших стратегічних задумів, яке поширювалося й на тебе, дорого нам коштувало.

— Несправедливо зневажити їх. Інші троє Обернених були чудовими стратегами. Вони чітко усвідомлювали факт неминучості поразки людства в Битві Судного дня.

Добре, то переходьмо до детальніших перемовин.

— А це вже не мій клопіт, — відповів Ло Цзі й глибоко вдихнув, відчуваючи, як спокій і затишок наповнюють його зсередини, знаменуючи початок нового життя.

Так, твоя місія в ролі Оберненого завершена, але, може, ти зробиш кілька слушних зауважень? Чого нам очікувати від людства?

— Перемовники від людства спершу зажадають від вас технологій створення надійнішої системи передавання сигналу, яка дасть людям змогу будь-якої миті надіслати заклинання на яку завгодно відстань. Навіть якщо Краплини знімуть блокаду з Сонця, нинішня система надто примітивна.

Можна створити систему за принципом емісії нейтрино.

— Я так розумію, що їх більше зацікавить пристрій, який працюватиме за принципом гравітаційних хвиль. Після появи софонів дослідження в цій царині мали найбільший успіх. Люди, безумовно, зажадають пристрою, принципи роботи якого зможуть повністю зрозуміти.

Антени для гравітаційних хвиль просто величезні.

— Вирішуйте ці проблеми самі. Дивно, але я зараз відчуваю, що не належу до роду людського. І моє найбільше бажання — якомога швидше покласти всьому цьому край.

Далі вони зажадають зняти обмеження на проведення досліджень і експериментів та навчити їх усього, що ми знаємо з науки й техніки.

— Ви й самі маєте бути зацікавлені в цьому. Розвиток технологій на Трисолярисі відбувається зі сталою швидкістю й за два століття ви так і не вислали навздогін флотові швидші кораблі. Якщо прагнете врятувати ваш флот, то вам не залишається іншого, як уповати на людство в майбутньому.

Мені час іти. Ти справді даси собі раду? Виживання двох цивілізацій залежить від твого самопочуття.

— Не хвилюйся, я справді почуваюся ліпше. По тому, як повернуся, передам «запобіжник мерця» іншим і забуду все як страшний сон. Я хотів би ще подякувати вам.

За що?

— За можливість жити й надалі. Насправді вам варто змінити свій спосіб мислення, й ми всі зможемо вижити.

Сфера згорнулася до мікроскопічного розміру в 11-ти вимірах і зникла. Краєчок Сонця зійшов над обрієм, позолотив променями світ, що пережив руйнацію.

Ло Цзі повільно підвівся, востаннє глянув на надгробки Є Веньцзє і Ян Дун та пішов назад тією самою дорогою, якою прийшов.

Мураха видерлася на вершечок надгробка та гордовито поворушила вусиками проти висхідного Сонця. Вона стала єдиним на Землі живим свідком того, що відбулося.

П'ять років потому.

Ло Цзі з родиною побачив гравітаційно-хвильову антену здаля, але до неї залишалося ще добрих півгодини їзди. Тільки зараз вони зрозуміли всю циклопічність цієї споруди. Антена мала вигляд циліндра півтора кілометра завдовжки з діаметром понад 50 метрів, що висів приблизно за два метри від землі. Її поверхня виблискувала чистим дзеркалом, наполовину відбиваючи небо, наполовину — простори Північнокитайської рівнини. Людям це нагадувало й Гігантський маятник Трисоляриса, й розгорнутий у низьких вимірах софон, і Краплину. Такий зовнішній вигляд символізував філософію Трисоляриса, яку людство ще тільки намагалося збагнути, керуючись відомою приказкою: «Приховування себе через правильне відображення Всесвіту — єдиний спосіб інтеграції у вічність».