Лю Цысинь - Темний ліс

— Великий занепад розтягнувся на півстоліття й забрав із собою майже п'ять мільярдів життів — чисельність людства впала до позначки 3,5 мільярда. Ви тільки уявіть собі масштаб катастрофи!

Ло Цзі встав і підійшов до вікна: з висоти шостого поверху він бачив далі захисної лісопосадки, й перед очима в нього пустеля розгорнулася аж до обрію. Північнокитайська рівнина була вкрита ковдрою з жовтого піску, скільки сягало око, а рука часу згладила найменші нерівності.

— Що сталося потім? — запитав Да Ши.

Чжан Янь із полегшенням зітхнув, немов скинув тягар із пліч, позбувшись потреби розповідати про цей жахливий період історії.

— А потім... Потім люди почали впокорюватися долі, й щодалі більше. Багато хто поділяв думку, що навіть перемога в Битві Судного дня не варта таких жертв і злиднів. Самі подумайте: твоя дитина помирає від голоду в тебе на руках, а ти мусиш піклуватися про збереження людської цивілізації в далекому майбутньому. Що переважить? Зараз ви можете сказати, що доля людства важливіша за смерть статистичної одиниці. Але чи до снаги вам зробити аналогічний вибір за умов, коли питання життя й смерті вирішується просто зараз? Звичайно, вже й тоді подібний хід думок засуджувався як класичний приклад мислення індивідуаліста, зрадника людства. Але ж ніхто не може заборонити людям так думати, тож невдовзі така ідея стала панівною в усьому світі. Саме тоді з'явився відомий слоган, що ввійшов до всіх підручників з історії…

— Приділіть час цивілізації, бо його залишилося обмаль, — процитував Ло Цзі, так і не повернувшись від вікна.

— Авжеж. Дайте людству спокійно прожити решту років.

— А що було далі? — запитав Ши Цян.

— Другий Ренесанс, друге Просвітництво, друга Французька революція… Ви можете про це прочитати в підручниках з історії, там усе докладно описано.

Ло Цзі здивовано обернувся: все, що він передбачав у розмові з Чжуан Янь два сторіччя тому, насправді відбулося.

— Друга Французька революція? Ті самі події у Франції?!

— Ні, це просто назву в першої позичили. Події ж розвивалися в усьому світі. Після цієї другої Французької революції уряди всього світу поставили проекти з розбудови космічних флотів на паузу, згорнули програми з присутності людини в космосі й зосередилися на поліпшенні побуту людства. У ті самі роки остаточно опанували надважливу технологію — генну інженерію, яка разом із керованим термоядерним синтезом дала можливість перейти до масового фабричного виробництва їжі, й урожайність уже не залежала від примх погоди. Примара повторення нового великого голоду відійшла в минуле — людство більше ніколи не страждатиме від браку харчів. Відтоді світ почав оживати й швидко надолужувати втрачене — це було значно простіше, бо населення Землі дуже скоротилося. За 20 років життя повернулося до рівня перед Великим занепадом, а згодом — і до Золотої доби людства. Наша цивілізація впевнено рушила в напрямку підвищення життєвих стандартів і вже точно не зверне з цього шляху.

— У сучасній науці існує один термін, що може зацікавити доктора Ло, — один із сусідів нахилився до Ло Цзі. Він до гібернації був економістом і ліпше знався на таких речах: — Імунітет цивілізації. Коли серйозна недуга вражає людський організм, активується імунна система. Так само й цивілізація загалом виробляє антитіла проти проблем і протиріч усього людства. Ранні часи трисолярі-анської кризи — від моменту відкриття іншої цивілізації й до закінчення Великого занепаду — вже не повторяться. Людство вивчило цей урок. Гуманістичні принципи стали найвищою цінністю, а існування цивілізації в майбутньому — другорядною. Це основи концепції сучасного суспільства.

— Що було потім? — запитав Ло Цзі.

— А потім почали відбуватися дивовижні речі, — схвильовано відповів Ши Сяомін. — Усі країни погодилися жити в мирі й злагоді та вдавати, буцімто ніякої Трисоля-ріанської кризи й не було. І що ви думаєте? Поступ сягнув небачених раніше висот, а найбурхливіше розвивалася технологічна сфера. Геть усі технологічні перешкоди на шляху реалізації Великого оборонного плану Землі, які вважалися нездоланними до часів Великого занепаду, впали одна за одною!

— Воно й не дивно, — відповів Ло Цзі. — Звільнення від кайданів людського єства неминуче призводить до прогресу в науці й техніці.

— Близько п'ятдесяти років по завершенні періоду Великого занепаду людство насолоджувалося приємним безтурботним життям, а потім повернулося до вирішення проблеми трисоляріанського вторгнення з позиції військової сили. Позаяк міць людської цивілізації вже була значно більшою, ніж за часів до Великого занепаду, знову оголосили всесвітню мобілізацію й відновили будівництво космічного флоту. Але на відміну від попередньої спроби уряди всіх країн постановили, що обсяг ресурсів, спрямованих на побудову флоту, має обмежуватися, щоб не спричиняти катастрофічного впливу на світову економіку й соціальні стандарти. Саме в ці роки космічні флоти перетворилися на незалежні держави…