Лю Цысинь - Темний ліс

Цієї миті принесли замовлені страви, проте Ло Цзі не впізнав жодної.

— Не шукай смаколиків. Загалом, є ресторани, де готують за давніми звичаями з фермерських продуктів, але вони надто дорогі. Ось приїде Сяо Мін, тоді там і відсвяткуємо возз'єднання родини.

Проте увагу Ло Цзі привернула не їжа, а дівчина-офі-ціантка неземної вроди. І риси обличчя, й статура здавалися ідеальними. Придивившись, Ло Цзі відзначив, що й інші офіціанти, які сновигали туди-сюди залою, теж ніби вийшли з чарівних казки.

— Агов, агов, годі тобі витріщатися, дурнику. Вони не справжні, — сказав Да Ши, навіть не піднімаючи голови.

— Роботи? — видихнув Ло Цзі, усвідомлюючи, що йому пощастило потрапити в майбутнє, про яке читав у дитинстві в науково-фантастичних романах.

— Щось таке.

— Тобто?

Да Ши пальцем показав на дівчини-робота:

— Ця дурепа тільки те й уміє, що розносити таці з їжею за заздалегідь встановленим маршрутом. Тобі цікаво, чи розумні вони? Я колись бачив, як один стіл пересунули, а вони вперто тягали замовлення на його попереднє місце й впускали їжу на підлогу, намагаючись поставити тарілки на стіл, якого нема.

Офіціантка закінчила сервірування, посміхнулася, побажала їм смачного. У її чарівному голосі не була ані натяку на металеві нотки синтезатора. Наступної миті вона граційно простягнула тендітну руку до ножа, що лежав біля Ши Цяна…

Да Ши миттєво перевів погляд із руки робота, що вже обхопила руків'я ножа, на Ло Цзі, який сидів навпроти. За мить він заплигнув на стіл і без церемоній висмикнув Ло Цзі з крісла на підлогу. Майже тієї самої секунди вродлива дівчина-робот, не замахуючись, встромила ніж у спинку крісла, до якої щойно прихилявся Ло Цзі. Лезо ножа проштрикнуло спинку наскрізь у тому місці, що мало би бути навпроти його серця, й активувало ще одну інформаційну панель. Робот-офіціантка висмикнула ніж і випросталася, так само вправно тримаючи тацю на відставленій другій руці й чарівно посміхаючись. Ло Цзі в сум'ятті совався ногами по підлозі, намагаючись підвестися й сховатися за спину Да Ши. Той байдуже махнув рукою і пояснив:

— Не переймайся, вже все гаразд. Вони не настільки швидкі.

Вродлива офіціантка й далі стояла на місці з ножем в одній руці й, безсторонньо посміхаючись, бажала панам приємного обіду.

Шоковані відвідувачі почали збиратися довкола їхнього столика. На ґвалт прибіг управитель закладу, вислухав розповідь про замах на вбивство з боку робота й похитав головою:

— Пане, це взагалі неможливо! Очі цієї моделі робота не здатні розрізнити людину, а орієнтуються лише за датчиками в столі й стільцях.

— Я на власні очі бачив, як залізяка намагалася проштрикнути ножем цього пана. Ми всі це бачили! — голосно сказав один чоловік. Решта відвідувачів ресторану також засвідчили, що розповідь правдива.

Менеджер знову заходився доводити, що таке неможливе в принципі, аж раптом офіціантка ще раз ударила ножем у крісло, влучивши лезом точнісінько в дірку, що залишилася від попереднього удару. У відповідь на новий замах пролунали кілька зойків відвідувачів.

— Хай вам смакує, — з фірмовою посмішкою повторила офіціантка.

До зали почали сходитися інші співробітники ресторану; прийшов і головний інженер закладу. Коли він натиснув на задню частину голови робота, посмішка нарешті зникла з обличчя офіціантки, вона завмерла на місці, й вимовила:

— Примусова зупинка програми. Дані збережені до моменту відмикання.

— Напевне, стався збій у програмному забезпеченні, — пояснив головний інженер, обличчя якого чомусь вкрилося потом.

— Звичайна справа, нічого серйозного? — глузливо поцікавився Да Ши.

— Присягаюся, вперше таке бачу, — інженер з допомогою двох помічників поволік робота-офіціантку до виходу.

Менеджер запевнив усіх присутніх, що до моменту з'ясування причин збою в програмному забезпеченні все обслуговування здійснюватимуть офіціанти-люди, але половина клієнтів воліла залишити заклад.

— Пане, у вас просто блискавична реакція, — захоплено сказав один із гостей.

— Це ж пробуджені. У їхній час небезпек довкола було набагато більше, тож потреба подібних навичок подолання кризових ситуацій була просто необхідна, — відповів інший, і на його вбранні з'явилася анімація фехтувальника та майстра бойових мистецтв.

Управитель звернувся до Ло Цзі та Ши Цяна:

— Панове, я вважаю цей випадок дуже прикрим і дивним… Але запевняю, що в будь-якому разі ви отримаєте компенсацію від закладу.