Эльфрида Елинек - Коханки

Врешті-решт Еріх приймає рішення, але не своє — його вже прийняв за нього астматик.

Його рішення говорить: НІ!

Еріху по-своєму навіть шкода Паулу. Він зовсім не пам’ятає про той вчинок, що зробив, аби вивести дівчину на слизьке.

Він не знає, чи було йому здорово або погано.

Для Еріха тільки одне здорово — його мопеди, на яких він носиться, поки черговий не розвалиться на частини.

Адже приємність Паула зробила лише його прутневі. До його голови це задоволення не стосувалося. Зате у швидкій їзді, що вдаряє в голову, втіху дістає все тіло.

Коли мчиш на повній швидкості, здається, все погане з тебе злітає, в першу чергу робота, найгірше з того, що може з тобою трапитися. Проте від роботи нікуди не дінешся. Паула теж належить до поганого, але зате на ній не треба женитися.

Паула належить до всього худого, що Еріх струшує із себе, коли на повній швидкості несеться путівцем.

Нарешті всі відстають від Паули, і вона бреде додому. Іде особливою, обережною ходою вагітної жінки, відчуваючи вагу в животі, звернувши погляд усередину себе, з посмішкою майбутньої матері на губах.

Така наша Паула.

Посмішка Паули нагадує вищир черепа, але ж їй усього п’ятнадцять років. Ласкаво просимо додому, Пауло. Тебе там знову чекає виснажлива робота.

Мати сподівається, що її онучок, ще не сформований і не життєздатний, випаде з Паули, коли вона повзатиме по підлозі на колінах з ганчіркою в руках, виноситиме важенні цебра, повні гарячої мильної води, словом, якщо вона як слід напружуватиметься. Але з Паули нічого не витікає (крім поту), і мати говорить, що, напевно, у Паули там унизу замок повішений і на ключ закритий.

Паула відмахується від думки, що майбутню дитину можна годувати й одягати, вивчившись на швачку. Нема чого й думати про це. Є Еріх, батько й годувальник. Паула засвоїла це від матері. І від батька теж. Він хоча й бив усіх смертним боєм, але й годував усіх регулярно. Батько Паули завжди виконував свій сімейний обов’язок, то хай і Еріх виконує.

Буває, що думки Паули летять далеко, і тоді вона думає про природні стихії. Паула знає, що стихія сильніша за людину. Безглуздо боротися із природою, як безглуздо боротися із законами природи. Паулу цього ще в школі вчили. Як закон природи в цьому випадку виступає Еріх, який слова «закон» зроду-віку не чув.

Паула бачить, яка вона крихітна супроти закону природи. Вона немов піщина у величезній пустелі.

Хіба може людина протистояти стихійним силам природи? Ніколи. Паула почула цю фразу по телевізору, у фільмі про культуру, і частенько тепер ці слова повторює.

Власне кажучи, подальша доля Бріґітти на цьому закінчена, і згадувати про неї тут не варто було б. Причина, з якої ми про неї все-таки згадуємо, полягає в тому, що її долю неважко описувати, бо ж зосереджена вона в одній точці — у Гайнці. І хоча можуть тут виникнути невеликі відхилення або плутані стежинки, правильний шлях таки завжди відшукається. Доля Бріґітти на цьому закінчена, залишилося тільки описати її втілення.

Сьогодні саме один із таких днів, коли Бріґітта особливо усвідомлено рухається до мети. Вона саме встає, адже вже час іти на фабрику. Фабрика тут — лише маленьке відхилення. Головна мета — вечір з Гайнцом. Бріґітта надягає на себе спідницю й пуловер, які підкреслюють її жіночі форми.

Фабрика для Бріґітти як зала чекання. Головна мета й головний труд — це Гайнц.

А от у Паули справа стоїть інакше.

У неї є й інші інтереси, які вона має намір здійснити за допомогою Еріха. Паула хоче ходити в кіно, проводити відпустку в Італії, дивитися вдома телевізор і виховувати дитину і вдома, і під час поїздок. Паула не тільки хоче завоювати Еріха, він потрібен їй ще й для того, щоб разом завести власне господарство, свої володіння, де розпоряджатимуться тільки вони, адже в цьому сенс власних володінь. І хоча любов Паули до Еріха сильно зменшилась, але вона не зникла зовсім, адже Паула чула десь, що потрібно кохати одну людину, бо він батько твоїх дітей, і що потрібно кохати його як чоловіка, і кохання це замінить колишню любов до дорогих батьків.

Батьків своїх Паула не любить.

І все-таки Паула бачить перед собою майбутнє, наповнене коханням. Вона виробляє кохання з самої себе, як організм виділяє гормони.

А от у Бріґітти інакше.

Бріґітті потрібен Гайнц, і Бріґітті потрібен бізнес, що його заведе в майбутньому Гайнц, і їй потрібно прибрати з дороги свекра зі свекрухою, і ще їй потрібно буде працювати, працювати й працювати, щоб їхня майстерня стала ще кращою й більшою.