Хендрік Грун - Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

— Але вам доведеться скласти для мене список! Я не можу запам’ятати навіть двох дрібниць, які маю купити для себе. Ріа й Антуан подбають про його їжу, а я доглядатиму за собакою. Ось що я називаю добровільною допомогою суспільства!

Перші дні, коли він буде вдома, ми робитимемо все необхідне, щоби дати йому час, аби він зі своїми півтора ногами сам пристосувався до нового життя. Кінцева мета полягала в тому, аби допомогти йому залишатися в його квартирі. Ми дійшли висновку: якщо Еферт переїде у будинок, то війна між ним і значною когортою інших мешканців стане неминучою. Явна патова ситуація.

Заходи, до яких ми вдаємося, не є невиправданими. Анья розповіла, що Ефертову квартиру готельного типу додали до переліку помешкань, які скоро звільняться.

Хто за цим стояв, наша інформаторка розповісти не могла.

«Canta» пані Грунтеман протаранив мотоцикліст на швидкості 40 км/год. На захист хлопця на мотоциклі потрібно сказати, що Грунтеман їхала дорогою, а потім несподівано розвернулася, аби перетнути пішохідний перехід. Дивом ніхто не постраждав. От тільки «Canta», мабуть, остаточно вийшла з ладу. Мотоцикліст об’їхав її і втік, маючи лише одну чи дві подряпини. З того, як пані Грунтеман вистогнувала, вам могло би здатися, що вона помирає, але, зрештою, у неї лише розтріпалася зачіска.

Пан Еллрой (отой, хто носився з опудалом лосиної голови) став свідком інциденту й дуже детально про це розповів за чаєм.

Коли справа дійде до пошуку винних, Грунтеман вірить, що має залізний захист.

«Усі на пішохідному переході мають право проїзду», — продовжувала наполягати вона. На щастя, вона була застрахована на всі випадки життя.

Втім, такі страховки були і в багатьох пожильців: «Бо ж ніколи не знаєш…». З отих поховальних страхових виплат, які тут виплачували, ми могли купити собі пристойного розміру кладовище.

Якщо ти вже дуже старий пеньок, то ризикуєш, кермуючи будь-яким транспортом, навіть якщо він рухається не швидше 5 км/год. Ризикуєш не лише по вулиці, а й у супермаркеті. Бо коли згаданий дуже старий пеньок маневрує на мобільному скутері, то здається, що це прокладає собі дорогу вантажівка із причепою, причому у суботній день найнавантаженішими продовольчими вулицями. Він і гадки не має, з якої це радості клята машина раптом вирішує стрибнути у протилежному напрямку…

Одначе ніщо не втримає мене від бажання вивести на шосе власного скутера — а це, до речі, трапиться вже дуже скоро — і стати грозою всієї шоферні!

Представниця міського правління Генґело — проте це може бути й Альмело — дотримується думки, що догляд за немічними пенсіонерами треба покласти на безробітних, які замість платні отримують допомогу з безробіття, а професійних доглядальників звільнити. У такому разі вони також зможуть звернутися по допомогу з безробіття.

Замість підготовленої людини з дипломом ви отримаєте безробітного будівельника, який допомагатиме вам у душі намилювати зад. Поваги до старих з плином часу тільки меншає. На щастя, чимало людей вважають, що жінка, котра так щиро висловила цю думку, мабуть, з’їхала з глузду. Це ж очевидно, що якщо ви збираєтеся дозволити усім 408 місцевим радам Нідерландів вирішувати питання догляду за людьми похилого віку й інвалідами, то кличете на свою голову неприємності, нещасні випадки і розтрати. Від місцевих бовдурів користі мало.

Починається парламентарне розслідування.

У багатьох містах сьогоднішньої Німеччини частину проблем догляду за інвалідами, як-от виконати якесь доручення, принести гарячі страви чи домовитися про перевезення, доручають іншим Ruhestand , тобто пенсіонерам, які ще у формі і дієздатні. За це вони отримують компенсацію в формі часово-кредитних ваучерів, які можна обміняти пізніше, коли їм самим знадобиться допомога. Потрібен надійний потік нових пенсіонерів, які, зрештою, можуть стати проблемою, оскільки населення старіє страх як швидко.

Проте треновані професіонали можуть і надалі надавати спеціалізований догляд і отримувати за це платню. Це ж очевидно!

Сьогодні вранці я скористався мікроавтобусом до реабілітаційної клініки, аби навідатися до Еферта. Схоже, йому там подобалося.

«Тобі треба звільнити кишківник. Усі тут це роблять, мається на увазі — всі кульгаві та калічні. За умови циклічного повторення — непогана моральна сентенція».