Хеннинг Манкелль - Італійські черевики

Янсон відплив від пірса. Навіть якщо він і захворів на діабет, то все одно проживе ще багато років. У всякому разі він переживе мене й моє серце, що послало мені перші попередження.

Я сів у кухні й розгорнув пакет. У ньому була пара чорних із фіолетовим черевиків. Джаконеллі вклав записку, в якій зазначив, що «зі щирою радістю висловлює свою глибоку повагу моїм стопам».

Я змінив шкарпетки і, взувши черевики, пройшовся по кухні. Вони ідеально підійшли мені, як він і обіцяв. Карра спостерігала за мною, лежачи на порозі до передпокою. Я зайшов усередину, щоби показати своє нове взуття мурахам.

Я не пригадував, коли востаннє відчував таку радість.

До кінця зими я щодня проходжався по кухні у взутті Джаконеллі. Я ніколи не виходив у ньому надвір і завжди вкладав його назад у коробку.

На початку квітня прийшла весна. Мою бухту все ще вкривала крига. Але невдовзі вона розтане.

Одного дня рано-вранці я взявся виносити мурашник.

Прийшла пора. Я не міг більше відкладати це.

Лопатою я раз за разом виносив мурашник на тачку.

Раптом лопата дзенькнула об якийсь предмет. Згрібши з нього хвою з мурахами, я побачив, що це була одна з порожніх пляшок Гаррієт. Усередині у ній щось було. Я відкрив її. Там лежала скручена фотографія нас двох, з останніх днів того часу, коли ми ще були разом.

Ми стояли біля водойми. Можливо, то був Ріддарф’єрден. Вітер здіймав волосся Гаррієт. Я всміхався, дивлячись прямо в об’єктив. Я пам’ятав, що тоді ми попросили якогось незнайомця сфотографувати нас.

Я повернув фото. На зворотному боці Гаррієт намалювала карту мого острова. Під малюнком вона написала: «Ми потрапили сюди».

Я довго просидів у кухні, розглядаючи світлину.

Опісля я знов заходився виносити мурах у їхнє нове майбутнє. Ввечері я закінчив роботу. Мурашник було перенесено.

Я обійшов свій острів. Над морем пролітав ключ перелітних птахів.

Гаррієт мала рацію: ми потрапили сюди.

Не кудись далі. Саме сюди.

Геннінг Манкелль (нар. 1948 р.) — один з найвідоміших сучасних шведських письменників і драматургів. Його літературна діяльність почалася у 1973 р. романом «Підривник гір», присвяченим робітничому руху. З 1986 р. письменник очолював театр «Avenida», єдиний професіональний театр Мозамбіку. В 1991 р. Манкелль почав публікувати серію детективних романів, що отримали міжнародне визнання. Усі твори письменника сповнені роздумів про шляхи розвитку Швеції, проблеми емігрантів і необхідність боротьби з усіма видами екстремізму. Г. Манкелль надзвичайно популярний за межами своєї країни. Багато з його творів було екранізовано. У понад 100 країнах продано близько 30 мільйонів його книжок, перекладених 38 мовами.

Зима на початку XXI століття. Старший чоловік піднімається з ополонки й зауважує на кризі жінку з ходунцями. Хто вона? Як сюди потрапила?

Так починається історія про Фредріка та Гаррієт. Колись давно вони були безтямно закохані. А тепер Фредрік живе на невеликому острові на краю архіпелагу в оточенні тиші, пса, кота й мурашника у вітальні. Страшна таємниця, фатальна помилка перетворила його на відлюдкуватого самітника. Важко хвора Гаррієт вимагає, щоб Фредрік виконав дану їй колись обіцянку. Вони вирушають у спільну, подекуди приголомшливу подорож, у якій їм судилося зустріти чимало загадкових людей, які ховаються під поверхнею спокійної шведської реальності. У романі «Італійські черевики» Геннінґа Манкелля смерть і біль тісно переплітаються з радістю й любов’ю до життя.

Шведське державне підприємство з виключним правом на роздрібну торгівлю алкоголем. — Тут і далі примітки перекладача.

Тушковане м’ясо зі спеціями, шведська національна страва.

Хокей з м’ячем.

Пісня американського виконавця рок-н-ролу Бадді Холлі.

Passapu — носії шведської субкультури, що виникла у 1950-х роках і відзначається любов’ю до рок-н-ролу і великих американських автомобілів.

Хондросаркома проксимального відділу плечової кістки (лат.)..

Передопераційний висновок. Двадцятирічна жінка-правша, раніше відносно здорова, пройшла обстеження в Стокгольмі з приводу набряку лівого передпліччя. Обстеження за допомогою МРТ виявило хондросаркому лівого передпліччя початкової стадії. Подальше обстеження підтвердило діагноз, пацієнтка погодилась на ампутацію плечової кістки від проксимального відділу, прогноз позитивний. Операція: інгаляційний наркоз, положення сидячи в шезлонзі, рука оголена. Традиційна антибіотикопрофілактика. Надріз від дзьобоподібного відростка лопатки, вздовж нижньої частини дельтоподібного м’яза і до задньої стінки аксилярної ямки. Розріз продовжено через аксилярну ямку. Перев’язано зовнішню поверхневу вену та відшаровано пекторальний м’яз. Ідентифіковано нервове волокно, перев’язано вени, накладено на артерію подвійну лігатуру. Виділено та розсічено нервові волокна. Відділено дельтоподібний м’яз від плечової кістки, найширший м’яз спини та великий круглий м’яз відсічено при основі. Коротку та довгу голівки біцепса, а також дзьобоплечовий м’яз відсічено трохи нижче рівня місця ампутації. Перепилено та підшліфовано хірургічну шийку плечової кістки. Кістку покрито вкороченим трицепсом та дзьобоплечовим м’язом. Пекторальний м’яз кістковим швом пришито до латерального краю плечового м’язу. Накладено дренаж, кінці шкіри зшито без натягування. Накладено бандаж.