Галина Вдовиченко - Ось відкрита долоня [збірник]

Здесь есть возможность читать онлайн «Галина Вдовиченко - Ось відкрита долоня [збірник]» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Ось відкрита долоня [збірник]: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Ось відкрита долоня [збірник]»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Маленькі історії про життя, так само беззахисне і чесне, як відкрита долоня… Колись, до війни, старенькі бабусі чи улюблені тітоньки давали їм прості поради, як жити: любити себе, любити світ. Одначе тепер ці молоді жінки і юнаки, брати і сестри, рано посивілі чоловіки і самотні дружини стали мудрішими за своїх батьків, бо життя набуло для них особливої цінності. Бо в цьому житті – спогади про зустріч закоханих у світлій залі аеропорту імені Прокоф’єва, молитви до італійського святого про диво не для себе – для батьківщини, сміливість нарешті відкинути старі болісні стосунки, розуміння, що колись на святковій львівській площі Ринок ти випадково передбачив цю війну…

Ось відкрита долоня [збірник] — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Ось відкрита долоня [збірник]», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Вони посіли друге місце в конкурсі, а перше – хто б сумнівався! – вибороли Віктор та Ольга з бухгалтерії. Натомість Вірі з Олегом дісталася злива оплесків. Глядачі шаленіли, вітаючи їх. Віра зрозуміла чому, коли опустила очі: Хом’ячисько танцював у шкарпетках.

– Чому ти розутий? – здивувалася вона.

– Полюбляю, знаєш, потанцювати іноді в шкарпетках, – відповів він.

Вони танцювали весь вечір удвох, він бешкетував як першокурсник, їй давно не було так добре. Не пригадати, чи вони колись за студентських часів так реготали удвох. Наприкінці вечора він сказав:

– Навіть не подумаю тебе проводжати.

– Боже збав, – відмахнулася вона.

– Ці романтичні проходи містом… – позіхнув він.

– Ці розмови з зітханнями… – скривилася вона.

Вони обмінялись іронічними поглядами. У Хом’ячиська, виявляється, карі очі.

– Таксі біля входу, – сказав він. – Ти виходь, а я зараз.

Через півгодини вона вийшла з салону автомобіля під своїм під’їздом й помахала Олегу рукою. Ні з ким і ніколи вона не відчувала такої гармонії в танці, такого синхронного й злагодженого руху, не вгадувала так безпомильно бажання партнера й не дивувалася, що він розумів її без слів.

Лише через місяць Хом’ячисько зізнався, що того вечора припхався на корпоратив у дорогих модельних туфлях, перекуплених у товариша. Вони так йому намуляли, що він лише чекав, коли закінчаться ці неймовірні тортури. А зважився на покупку, бо Віра в перший день роботи у відділі сказала, що пізнала однокурсника за його кросівками. Мовляв, він у них ще на факультеті ходив. Віра не пам’ятала, щоб вона щось таке бовкнула, хіба хотіла пожартувати, бо справді звикла бачити Олега лише в кросівках. Він іншого взуття не визнавав.

Ті модельні туфлі він взув ще раз, коли вони разом пішли до Віриної бабусі на ювілей, на тому крапка. Туфлі оселилися в коробці в шафі, Олег їх не носив, не продавав, не віддавав нікому, лиш іноді, коли Віра укотре намагалася звільнити від них поличку – непотрібна ж річ! – чоловік казав: не чіпай їх, нехай будуть. Вони, казав, мені дорогі як пам’ять. Мої єдині мешти. Шлюбні.

Штат Айова, округ Медісон

Звичайно, я була у «Wallmart», можеш не підколювати, яка жінка при нагоді не поїде на ті їхні божевільні кліеренси, коли пристойну сукню можна купити за сім доларів? І зрозуміло ж, що однією сукнею цей напад марнотратства не обмежився. На що й розраховують організатори вичищування полиць… Поїхала. Не сумнівайся. І тобі, до речі, шорти з пальмами купила, хоча для чого вони тобі на початку осені – не знаю, і як я тепер з тим усім шматтям тягатимуся по літаках із Де-Мойна до Франкфурта-на-Майні, із Франкфурта – на Київ… Не уявляю.

Але спочатку ми поїхали дивитися мости. Криті дерев’яні мости, що дивом збереглися.

Напередодні я запитала Мадонну, чи це далеко? Ті мости. Чи можна їх побачити, скажімо, завтра? Вона мила посуд, вона не довіряє посудомийній машині, тільки своїм рукам. Зупинилася, жваво озирнулася. Майже граціозно, незважаючи на свою вагу. Із жовтих гумових рукавичок скрапувала на підлогу вода.

– Ти дивилася «Мости округу Медісон?»

– Ні, я книжку читала.

Мадонна навіть зраділа:

– А-а, – проспівала вона, – ти фільму не бачила? Тоді й наші мости не уявляєш!

– Навпаки, дуже добре уявляю.

– О’кей… – Мадонна повернулася до раковини з мильною водою, – зрозуміло.

– То вони існують дотепер чи це художня правда?

– Це просто правда. Поїдемо завтра. Що скажеш, Філе?

Чоловік покивав головою над розгорнутою газетою.

Хороша була відповідь: просто правда.

Я допомагала накривати на стіл бо до плити Мадонна мене не підпускає сама - фото 3

Я допомагала накривати на стіл, бо до плити Мадонна мене не підпускає, сама готує, і мене це цілком влаштовує. Як і Філа, який ховається за грубу газету, перечитати її від першої до останньої сторінки – справа безнадійна, та він намагається.

– Філе, їсти! – Газета шурхотить, відлітаючи набік, Філа двічі просити не треба.

– То ви любите мелодрами? – усміхається він.

– Люблю, – брешу я.

– Мадонна їх обожнює, – каже Філ.

Мадонна розкладає по тарілках м’ясну печеню, звільнене деко занурює в мильну воду. Беремося за виделки – і тут на поріг ступає молода жінка. Це середня донька Мадонни та Філа, Сьюзен, вона живе в сусідньому містечку Уінтерсет. Годину автівкою звідси, не більше. Нас знайомлять, але вона залишається стояти у дверях, господарі з гостею так і розмовляють на відстані: батьки – за столом, донька – на порозі. Під стукіт виделок. Схоже, це напружує лише мене. Сиджу, немов проковтнула патик. Їсти вже не хочу. Сьюзен натомість йде від нас у піднесеному настрої, вона чекатиме на нас завтра близько одинадцятої.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Ось відкрита долоня [збірник]»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Ось відкрита долоня [збірник]» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Галина Вдовиченко - Львів. Кава. Любов (збірка)
Галина Вдовиченко
Галина Грановская - Очки Гудвина
Галина Грановская
Галина Вдовиченко - Маріупольський процес
Галина Вдовиченко
Галина Вдовиченко - Інші пів’яблука
Галина Вдовиченко
Галина Вдовиченко - Купальниця
Галина Вдовиченко
Галина Вдовиченко - Бора
Галина Вдовиченко
libcat.ru: книга без обложки
Сашко Лірник
Галина Вдовиченко - Тамдевін
Галина Вдовиченко
Галина Вдовиченко - Пів'яблука
Галина Вдовиченко
Галина Вдовиченко - 36 и 6 котов-детективов
Галина Вдовиченко
Отзывы о книге «Ось відкрита долоня [збірник]»

Обсуждение, отзывы о книге «Ось відкрита долоня [збірник]» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x