Юрко Іздрик - Флешка-2GB

Хорошо. Давай не будемо про грусне. Давай ми, рибочка, задумаємся от про шо: предопреділена судьба чоловіка, чи ото він сам собі разні капості робе {21} 21 Ленін. Повн. собр. соч. Т. 1 С. 440 ? Бо у цім, ти понімаєш, якби вся суть свободи і скриваєцця. Бо якшо усьо предопреділено зарані, то про яку свободу вопше можна балакать {22} 22 Г. Ф. Гегель. Енциклопедія філософських наук. Наука логікі. 35 . А якшо же сам собі режисьор, то шо тоді з усім оцим робить? З цьою свободою безмірною {23} 23 Г. Ф. Гегель. Філософія права. 15 . Воно ж неінтересно, коли зрителя нема, і ти шо хоч' собі на сцені витворяєш… зачим тоді вопше напрягацця, правда {24} 24 П. В'яземський. К друз'ям. С. 17 ? А якшо зритель єсть, то ти уже не зовсім свободний у своїх безобразіях, бо ти ілі хочеш йому понравицця, ілі хочеш йому в душу наложить, ілі в крайнім случаї свою душу вивернуть {25} 25 К. Віланд. Історія абдерітов 3. 11 . От ба', і оп'ять понятіє свободи ускользає і робицця невидимим. А ти ше, душечка, обрати вніманіє, шо я када про серйозне заговорив, то употребив слова «режисьор», і «зритель», і «сцена», а шо це значить? А це значить, рибочка, шо навіть в мислях своїх я чоловік подневольний, бо скажи мені, появляцця у свободної людини в голові такі слова? Та нізашо! Свободний чоловік вопше слова не употребляє {26} 26 Чжуан-цзи. Вєщі внє нас. Р. 2 , бо шото називать — уже значить огранічувати отого «шото» свободу, а свободний чоловік нічиєй свободи огранічувати не буде, бо на фіга {27} 27 Ф. Бекон. О достоїнстві і приумноженні наук. Р. 2 С. 4 . Сложно всьо то, правда? От я тобі попроще об'ясню. От єсть, допустим, стол. Він же не знає, шо він стол. Він осознає себе як нєкій прямоугольний предмет на чотирьох ножках, да {28} 28 Д. Берклі. Трактат о принципах чоловічеського знанія. Предісловіє. С. 24 ? Ну, допустим, він даже об ножках і об прямих углах не соображає. Просто так собі стоїть і стоїть, нікого не трогає. А тут приходить чоловік, бах по ньому кулаком і каже: «Ти стол, твою мать! Столом всю жизнь ти був, столом і здохнеш {29} 29 Ш. Монтеск'є. О духові законов. 22. З !» І хрясь на нього бутилку водки і стакан. І банку з 'гурками малосольними. І бідний стол із ужасом почина осознавати, шо да, діствітєльно, він таки стол, і ножки у нього нікуда не двігаюцця, і прямі угли болі не розпрямляюцця {30} 30 К. Маркс, Ф. Енгельс. Соч. T. 25. Ч. 2 С. 384. . Представляєш трагедію? От так і з нами. Начинаєм ми разні чуства і предмети словами називать, а потім гля' — уже всьо названо і ні одной свободной вєщі нема {31} 31 Г. Ф. Гегель. Феноменологія духа. Предісловіє до 2-го ізданія., Д. Берклі. Трактат о принципах человечеського знанія. Предісловіє. , всьо кругом занято, включая столи.

Так і со свободою. Слово таке странне. Шо воно обозначає — нікому неізвєсно, та вже када таке слово єсть, то шось же воно мусе обозначать {32} 32 А. Герцен. Письма о ізученії природи. 2 , хтото же шото такоє кадато угледів і гаркнув на радостях: «Оно свобода {33} 33 В. Одоєвський. Руські ночі. С. 6 !» А то, шо, кромі нього, ніхто нічо' подобного не бачив, не колише: слово єсть і будь добрий, соотвєтсвуй {34} 34 Г. Гейне. К історії релігії і філософії в Германії. С. 587 . Ти не думай, рибочка, шо я первий такий хитрообутий. Тут передо мною тищі людей головами об дерево стола билися послі водки з 'гурками і мало шо хто понімав {35} 35 Ціцерон. Академіческі вопроси. 2. 29 . Бувало, шо й од жизні тікали од таких вопросов {36} 36 О. Бальзак. Утєряні ілюзії. 4.3 , а бувало, шо й од слов. Тіко куда од них утечеш? Всьо равно бігство словами нада описувать {37} 37 Дхаммапада. С.100., В. Одоєвський. Руські ночі. Епілог. . Ну, корочє, замахався я.

А от один хитрець узяв, та й замутив таке: «Свобода — вещ, котора существує зі самої тіко необходімості собственної природи і опреділяєцця к дєйствію ісключительно сама собою {38} 38 Б. Спіноза. Етика. ». О. Бачиш, як люди можуть!

Но кого він надув? Себе ж і надув, небога. Потому шо одне нічо' не об'ясняюче слово об'яснив другими нічо' не об'ясняючими словами. І так оно й получилося — свобода сама по собі, а він сам по собі, і вєк єму за це свободи не видать.

Но ето ж, рибочка, дєточка ти моя, не значить, шо людиска вопше не могуть бути свободними. Ібо када уже хто сказав, шо кака то вещ существує, то всіда найдецця куча придурків, которі будуть тую вещ шукать {39} 39 А. Бергсон. Творчеська еволюція. С.4 . І найдуть обізатєльно, така вже наша сущность людська.