Юрко Іздрик - Флешка-2GB

І з того ізученія велика смута по всьому світу пішла, і начали хвілософи один поперед одного вискакувать і свою точку зренія на свободу висказувать. І всякі вони учьоні слова употрібляли і разні способи приміняли, тіко балакали об одном і том же, шо з одной сторони вони вроді би свободні, а з другої, шо несвободні, і шо з якої сторони не глядіть, всьо равно життя у них тяжоле, потому шо, поки жонка їм гайки не прикрутить, то вони роблять, шо хотять, а як тіко прикрутить, то вони про смисл жизні задумуюцця і грустять із большого ума.

І от ти, рибочка, глянь, яка катавасія получаєцця — виходить, раньше одні мужики тіко цьою совободою беспокоїлися, а сожитєльниці їхні пустяками не страдали і жили совершенно, як животниє, у согласії з природой і самими собой. Однако, сам понімаєш, всігда так продолжатись не могло, бо соблазни сії заразні і вредні, і як тіко баби навчилися до путя читать-писать, то вони тоже начали разні свиньства придумувать і под поїзди бросацця, і з трибун проповідовать, і в Ільїча стрілять. І щас онучки тих, шо под поїздами погиблі, гуторять, ніби бабі бабой щитацця вопше обідно, то єсть, когда хто оглянецця тобі услід і скаже: «О! Диви, яка тьолка!», то це вельми обідно, бо це огранічує їхню свободу, поскольку закріпляє за ними брем'я пола {6} 6 С. Зонтаг. Фемінізм і вопроси пола. С. 168 , а поскольку, — подумай сам, рибочка, — любе существо можна щитать бабой тіко при условії, що существує ше і мужеський пол, то непонятно, шо у їх на мислі лежить. Короче, в знанії во многом, многія печалі, як казав один умний чоловік {7} 7 Еклезіаст 1.18 по прошествії годов супружескої жизні.

І знаєш, шо мені у цій св'язі припомнилося? Припомнилося мені, дєточка, як один старий-старий развратник, покойний уже, дуже-дуже давно прорік: «Якшо свобода й существує, то тіко в слєдствії незнанія» {8} 8 Дідро. Елементи фізіології. Т. 1. С. 87 . То їсть, ти понімаєш, дєточка, пока він не соображав, шо він развратник, то був собі свободний і радосний, мальчиків ласкав і козам норов ісправляв, а як тіко сообразив, шо це нехорошо, і шо люди на нього криво смотрять, то счас зробився несвободний, потому шо, яка ж то, враг возьми, свобода, коли тіко й переживаєш, шо про тебе сусіди скажуть.

От я і думаю, а мо' уся біда от тих сусідів? Бо пока вони тобі у спальню не заглядають, то ти блажен тілом і духом убогий, а як тіко вони підсматрівать начнуть, у тебе сразу рост духовний получаєцця і много всяких огранічень тєлєсних проісходить.

Короче говоря, куда не глянь, усюди напоткнешся на обшественні вопроси. То баби, то сім'я, а то сусіди. Не зря кажуть умні люди, шо жити в обшестві і буть свободним од його заморочок не удаєцця нікому {9} 9 К. Маркс, Ф. Енгельс. Сочинєнія. Т. 2. С. 324 . Ну, а з другої сторони, представ собі, шо плюнув ти на всьо, поплив на остров необітаємий, де з обшества одні попугаї та обізяни, ну, може, ше коза для разнообразія. Ну скажи, дєточка, будеш ти там свободним? Та нікада! Бо воно ж опять і їсти шото нада, і от дождя ховацця, і от обізян защищацця, разві шо наготу вже не нада прикривать {10} 10 Епікур. Собраніє Узенера. С. 469 . А шо ж воно за радість голим бігать, када тебе і так ніхто не баче {11} 11 Арістотель. Нікомахова етика. 1175а ? От і получаєцця, що всяка несвобода в нас самих сидить, бісова душа, потому шо як тіко я хочу питацця вкусно, то од утроби своєй завішу, як хоцця тепло спать, то од рідкой шерсті своєй страдаю, а як голим хоцця погасать, то од желання буть любимим мучаюсь {12} 12 Епікур. Письмо Менекею .

І от тобі, рибочко, іше один вопрос возникає. Откуда в мені таке непреодолиме желання бить любимим {13} 13 Епікур. Ватіканське собраніє ізреченій. Р. 77 ? Ну, откуда? І нашо воно мені? Ну, їсти нада, шоби жить, я це понімаю. Ну, в теплі спати, шоби не простудицця й не померти нечаянно {14} 14 Марціал. Епіграми. 6. 70 . Але зачім мені ота всеобща любов {15} 15 Плутарх. Пір сімох мудреців. 3. 15 ? Шо я вам, мальчик, шо лі? Ну, прям, дитя нерозумне. Ну, ше закони їх дурацькі соблюдать, аби в тюрму не засадили, це я ше понімаю, ну, наготу прикривать, шоби не возалкали безмєрно {16} 16 Й. В. Гете. Годи учоби Вільгельма Мейстера. Р. 6 , але ж нє, мені того замало, мені непремінно нада, шоби мною восхіщались, і шоб цінили мене, і шоб любили. А за шо мене любить? Ну, ладно. Може, і єсть за шо. Тіко ж зачим воно мені, любов ота чоловечеська? Велика таїна сія єсть. І в ній секрет усіх нещасть. Потому шо путьом дієти і закалки я тєло своє можу приручить до удівітєльної ніщети {17} 17 Сенека. Нравственні письма к Луцилію. С. 123 , а от душа моя поганська завсігда любові буде просити {18} 18 Плутарх. Сравнітєльні жизніопісанія. Агесілай 3. 16 як не ближнього свого, то хотя би в Господа нашого, которого ніхто нікогда не бачив {19} 19 Апулей. Золотий осьол. 10. 3 , но которого усі бояцця і без чийой любові ненужними себе чуствують, акі сор {20} 20 М. Монтень. Опити. Т. 1. 1. 14 .