Чак Палагнюк - Розкажи все

«Я не хочу, щоб агентство з розміщення капіталу здогадалося, що ти більше, ніж служниця», — каже моя міс Кеті. Вона переводить круглий перемикач на інший телеканал, де Теренс Террі танцює головну партію в батальйоні Люнебурґа проти Наполеона в битві під Ватерлоо. Все ще проводячи гребінцем по волоссю, міс Кеті перемикає на третю станцію, де з’являється вона сама, Кетрін Кентон, у чорно-білому кіно, грає роль матері Ґрір Ґарсон у ролі Луїзи Мей Алькот проти Леслі Говард у біографічному фільмі про Клару Бартон.

Вона каже: гав, хрю, куд-кудах... Крістіна і Майкл Кроуфорд [109] Крістіна і Майкл Кроуфорд — американські актори. .

— Ніщо, — каже міс Кеті, — так не допомагає жінці виглядати молодшою, як коли вона тримає власного дорогоцінного новонародженого.

Куд-кудах, дзж-ж, іа-іа... Марґо Меррілл.

Знову клацає перемикач, і по телевізору з’являється міс Кеті, загримована під давню мумію, вкрита зморшками з латексу, — вона піднімається із саркофага з пап’є-маше, вкритого ієрогліфами, щоб загрожувати Олівії де Гевіленд, яка кричить і плаче.

Я питаю її — новонародженого чого?

У-у-ху, цвірінь, му... Джозефін Бейкер і вся її сім’я Райдуги [110] Джозефін Бейкер (1906—1975) — американська актриса і танцівниця, яка в 1937 році прийняла французьке громадянство. Вона також була відома як активний борець за громадянські права. В 1950-х роках на знак протесту проти расизму в Сполучених Штатах усиновила 12 дітей з різним кольором шкіри, яких називали сім’я Райдуги. .

У швидкому кадрі-вставці ми бачимо таке: сукня, там, на кухонному столі, цей подарунок — вона вкрита довгими золотаво-каштановими волосками того насиченого кольору червоного дерева, якого волосся набуває тільки тоді, коли воно мокре. Відкинута обгортка, смужка й гребінець — я маю їх підібрати. Чорна сукня — це ж уніформа покоївки.

Моє становище в цьому домі зовсім не відповідає посаді простої покоївки, чи куховарки, чи фрейліни. Мене в жодному разі наймали не як служницю.

Це не подарунок на день народження.

— Якщо в агентстві мене запитають, думаю, назву тебе au pair [111] Au pair (читається «о пер») — програма культурного обміну, яка дає можливість молоді подорожувати та жити в іншій країні, мешкаючи в іншій родині. В обмін на особисте місце проживання, харчування та кишенькові гроші учасник програми доглядає за дітьми та виконує легку домашню роботу. Строк перебування у родині, як правило, становить один рік. Також терміном Au Pair називають учасницю програми. — каже міс Кеті, стоячи навшпиньки, майже притуляючись носом до власного зображення на телеекрані. — Мені дуже подобається це слово... au pair — каже вона. — Воно звучить майже... по-французьки.

У сценарії Лілі Гелман, охоплена жахом, дивиться, як президент Джон Ф. Кеннеді та губернатор Джон Коннелі [112] Джон Коннелі (1917—1993) — американський державний і політичний діяч. В1963 році, в бутність губернатором Техасу, супроводжував президента Кеннеді в його поїздці по штату. Коли Кеннеді було смертельно поранено, Коннелі їхав з ним в одному автомобілі. вибухають фонтанами крові. Притиснувши руки до боків, стиснувши кулаки, Лілі відкидає голову назад і випорожнює рот, горло, випорожнює легені одним довгим, виючим «Ні-і-і-і!..» Негнучкий силует її болю намальований на тлі широкого, яскраво-блакитного неба Далласа.

Я сиджу і дивлюсь на зім’яту уніформу, на розірваний пакувальний папір. Забуті волоски. Сценарій, який лежить, відкритий, у мене на колінах.

— Через хвилинку можеш принести нам каву, — каже міс Кеті, затуливши екран телевізора долонею. Підібравши низ пеньюара і піднявши його, вона переходить через сцену вправо, до кухонного стола. Там міс Кеті вириває чепчик з відкритої коробки і каже: — На майбутнє — містер Вестворд любить каву з вершками, а не з молоком.

Надягнувши чепчик мені на маківку, вона каже:

— Voila! — Вона каже: — Сидить ідеально. — Щільно притиснувши чепчик мені до голови, міс Кеті каже: — Це італійською, означає — prego.

На моєму скальпі — жало: ледь чутні уколи шпильок, такі ж гострі й кусючі, як корона з колючок. І тут — повільне затемнення, наче з-за екрана, ми чуємо, що у двері дзвонять.

Якщо дозволите мені відволіктися і зануритись у дещо іншу тему, то я б хотіла поговорити про природу рівноваги. Або балансу, якщо хочете. Сучасна медична наука виявила, що людські істоти, здається, регламентуються заздалегідь визначеним, збалансованим відношенням росту й ваги, мужності й жіночності, і якщо втрутитися в ці формули, це може призвести до трагедії. Наприклад, коли «Ар-Кей-Оу Рейдіо», і «Моноґрем», і «Репаблік Пікчерз» почали прописувати ін’єкції чоловічих гормонів для того, щоб зробити грубішими деяких з їхніх найбільш кволих акторів чоловічої статі, які працювали за контрактом, ненавмисним результатом стало те, що у цих справжніх чоловіків повиростали цицьки, більші, ніж у Клодет Кольбер і Ненсі Келлі. Виявляється, людське тіло, коли йому надають зайвого тестостерону, підвищує власне виробництво естрогену, таким чином завжди намагаючись повернутися до власного балансу чоловічих і жіночих гормонів.