Чак Палагнюк - Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Збагативши весь п’ятий клас, ми з Рентом не викликали ніяких підозр нашим власним багатством. Але на кожну монету, яку ми віддавали іншим дітям, припадало дві, котрі залишалися нам. Ренту діставалося вдвічі більше, ніж мені, і він своє не витрачав.

Поруч із тією купою грошей, що пішла гуляти містом, наші з Рентом витрати не здавались підозрілими. Вони були нормальними, зважаючи на новий стандарт життя.

Капітани бейсбольних команд потихеньку гребли хабарі, тож найпаскудніший гравець міг опинитись на подачі. Учителі в Міддлтонській початковій школі за тишком-нишком сунуті пару сотень забезпечували табель із самими оцінками А. Були няньки, які брали на лапу сотню срібних доларів 925-ї проби за те, що діти не лягали спати, дивлячись кіно після опівночі.

Лівія Рошель: Містер Рід у своїй «Придорожній бакалії» був тільки радий продавати малюкам солодощі. Іншою ознакою часу було те, що магазин прибрав відділ «Подарунки для пані» та розширив секцію «Іграшки й дозвілля» аж до відділу з замороженими продуктами. Протягом року здавалося, ніби половину крамниці займають цукерки, пневматичні рушниці й ляльки. Треба було їхати аж до Пітман Міллз по новий фільтр для бойлера, зате «Придорожна бакалія» мала в наявності сімнадцять різновидів ракет із феєрверками різної форми та кольору.

Боді Карлайл: Ми зрозуміли, що люди здатні продати будь-що будь-кому, якщо добре заплатити. Інфляція охопила всю міддлтонську економіку. Підбадьорені грошенятами Зубної Феї, діти більше не чубилися за підстригання газонів. Пляшки з-під газованої води та пива, придатні для склотари, нагромаджувалися вздовж доріг.

Місцевий люд став називати це «теорією просочування благ знизу вгору» [22] В оригіналі — «trickle-up theory of prosperity», жартівливий парафраз з «trickle-down theory», популярної свого часу економічної теорії, яка припускала, що деякі поступки заможним шарам населення, наприклад зниження податків, можуть позитивно впливати на стан усіх соціальних верств завдяки загальній стимуляції економіки. . Усі діти багаті. Усі дорослі посміхаються, і лестять, і поводяться зразково, щоб загарбати їхні грошенята.

Озираючись на ті часи, я розумію, що ми спричинили справжній бум, почали відродження маленького містечка Міддлтон. Діти купляли новенькі велосипеди, і «Придорожня бакалія» нарешті зробила нормальний паркінг. Ідучи знов до школи тієї осені, діти мали на собі ковбойські черевики з ящіркової шкіри. Паски для родео з пряжками, всипаними бірюзою. Наручні годинники — такі важезні, що вони ледь не згинали малюка на один бік при ході.

Другий бум почався на Різдво, коли Санта вкидав золоті й срібні монети до панчіх п’ятикласників — однаково, слухняних чи не надто.

Лівія Рошель: На своїх заняттях я намагалася переконати учнів, що реальність — це наслідок договору. Будь-які речі, від діамантів до жуйки, мають певну цінність тільки тому, що ми всі погодилися з цим. Закони на зразок обмеження швидкості є законами тільки тому, що більшість людей згодні поважати їх. Я намагалася довести їм, що їхнє золото варте незрівнянно більшого, ніж той мотлох, який вони хочуть за нього отримати, але це було те саме, що споглядати, як американські індіанці продають свої племенні землі за намиста й брязкальця.

Діти Міддлтона справді стимулювали нашу економіку. Протягом тижня та маленька дівчинка з Елліотів тихцем протягала Тутсі Ролли до класу. У середніх класах її обличчя вже нагадувало шматок сирого м’яса для гамбургера.

Ехо Лоуренс (ζ руйнувальниця): Найжахливіше в цьому всьому те, що ніхто, крім Рента, навіть не підозрював, як далеко дехто може зайти, щоб отримати це золото.

Мері Кейн Харві: Діти розповідали мені про жінку, що продавала колоту кригу з вишневим сиропом у паперових ріжках. Два ріжки за золотий долар. Бачили б ви, як малюки брали шматочок-другий, а решту викидали в траву на спортивному майданчику.

Гроші, заради яких ти не працював, дуже швидко витрачаються.

Бренда Джордан: Зубна Фея до кожної родини приходить по-своєму. Елліоти, ті загортали зуб у серветку і спали, поклавши його під подушку. На ранок у серветці виявлялися гроші. Перріси кидали зуб у склянку, наполовину налиту водою, і ставили склянку на кухонне підвіконня. Уранці замість зуба у воді лежали гроші. У Гендерсенів ритуал був достоту як в Елліотів, але вони використовували мереживну хустинку, яку називали «зубним носовичком». Перріси користувалися однією й тією ж склянкою — ажурною гранчастою міркою, якою зазвичай розливають спиртне і яку вони називали «зубною склянкою». У нашій родині ми клали зуб у воду, але залишали його на всю ніч на столику в узголів’ї. Біля трохи прочиненого вікна, щоби фея могла влетіти.