— На весілля запроси.
— Обов’язково!
Таленка з Антоном громадським шлюбом живуть уже років вісім, а може й більше. Цікаво, чи захотів би Антон на Таленці одружитися, як би вона не отримала спадок? Можливо ні, тоді вона не змогла б купити квартиру і їм не було б де жити, а може й так, хто знає. Зареєструвати їхні стосунки офіційно, Антон хотів з самого початку, не хотіла Таленка, не сприймала серйозно реєстрацію шлюбу в такому віці. Ставила напів жартома різні умови, однією з умов і було кільце з діамантом. Тепер, коли Антон умови виконав, повинна згодитися.
— Таленка, сміливо виходь заміж, тепер це не має значення, для тебе нічого не поміняється. Прийняли закон, який прирівнює громадянський шлюб до звичайного. Досить двох свідків, які підтвердять, що він йшов в дім з продуктами, собаку вигулював, і тоді він має всі права, як законний чоловік.
— Антон ще про це не знає.
— То й не кажи, хай бачить як безмежно ти йому віриш.
— Я йому вірю і він про це знає. Деяким чоловікам дуже важливо бути офіційно одруженим. Антон якраз такий.
Розмовляючи, жінки спускаються по Фролівській до Контрактової площі, в сквері сідають на лавочку.
— Знаєш, Таленка, чоловіки дивні, вони не ведуть себе так, як я на тому сайті від імені Івана, чи то Арія. Для чоловіків така активність не властива, хіба що мусять, як що це їхня робота, а жінкам така моя поведінка подобається.
— Ілентина, бо ти знаєш, що хочуть жінки, що їм подобається і те робиш.
— Звичайно знаю і роблю це від імені Арія.
— Не помиляєшся коли ти хто?
— Трохи буває, але звертаю то на недосконалого перекладача. Поляки взагалі якось інакше ніж ми мислять. Я по секрету сказала одній, що я не Іван а Арій і розраховую, що всі її подружки будуть знати, а вони не знають. Вона їм не сказала! Уявляєш? Їй сказали: «Нікому не говори.» і вона не говорить. В нас, як то роблять? Говорять, звичайно, але по секрету. Мені прийшлося «по секрету» кожній окремо розповісти. Та полячка, її звати Киця, шукає такого чоловіка, яких взагалі не буває.
— Якого вона хоче?
— Щоб був відповідного їй віку, здоровий, активний, любив те, що вона любить, був сексуальний і не імпотент.
Жінки сидять, сміються. Напроти них збираються грати вуличні музиканти, налагоджують апаратуру.
— Щоб був активний в сексі, треба брати молодого, але вона хоче щоб, можна було потім з ним одружитися.
— Хіба молоді хочуть старших?
— Якраз молоді й хочуть. Я мала багато пропозицій якраз від молодих, від 23 до 33 років. Вони готові кого завгодно «охопити сексом», а як що в жінки є житло, то вона дуже популярна, аби хотіла. А той вік, що хоче Киця, там уже дев’яносто процентів імпотентів. А ті, що ще не імпотенти, навряд чи можуть так, як вона хоче.
— Ти б написала їй, що таких не має.
— Писала. Вона відповіла, що з п’яти мільярдів знайде. Але ж п’ять мільярдів це не всі чоловіки, як що відняти жінок, дітей, гомосексуалістів і імпотентів, то не залишається з чого вибирати.
— А навіщо він їй той секс? Мені секс зараз, що є, що немає. А тобі, Ілентино?
— Мені також. Жінки бувають різні. Згадай Галушку, їй потрібно було, щоб сексом її стомили, щоб вона вимоталася, а оргазм вона ніколи не отримувала.
— Може якраз тому, що не отримувала, хотіла, хоч стомитися.
— Може. Чоловіки того віку, що хоче Киця, ті що ще щось можуть, хочуть жінку значно молодшу, надіються, що це їх омолодить, а ті, які нічого не можуть, вони нічого не шукають, їм жінка не потрібна.
— Тепер розумію, чому чоловіки носяться зі своїм членом, як з писаною торбою. Жінки можуть любити і без сексу, а чоловіки мабуть ні. Їм, як не потрібний секс, то не потрібна й жінка.
— Таленка, а як же Тонін тато, що полюбив молоду китаянку? Хоча, він не збирався жити з нею разом, тільки з молодою поговорити, та на неї подивиться. Це мабуть, не одне й те саме.
Музиканти налагодили свою апаратуру, їхня співачка почала співати. Ілентина і Таленка піднялися, пішли зі скверу.
Реальність.
Я привітала Мовчуна з днем народження відразу з двох сторін і як Ілентина, і як Арій. Рух, який я підняла перед тим, дав свої результати. Його подружки привітали його з днем народження, деякі по кілька раз. Я також разів зо три, щоб не відставати від інших.
Цього року Мовчун мав день народження і зустріч однокласників одночасно, тому мав надію, що йому не буде одиноко, як завжди в цей день. Я повісила привітання вранці сама перша на його сторінці. Після мене його привітала Киця. Часто вона називає його Баляс, можливо то його кличка, не знаю, вона написала на його стіні.
Читать дальше