Валія Киян - Правда про секс. Ілентина

— Ой!

— Ніяких «Ой»! Я зараз «дикий»! «Ой» буде потім і одночасно!

Обняла його руками, як в парному танці. «Дикий шовк» ковзав по траві, як навіжений, хоч і не був гладеньким.

Реальність. Недалеке минуле.

Перебираю діалоги. Бачу, ми з Мовчуном кіньми Кицю були «дістали». Після чергового коня вона накинулася на нас обох.

— Хіба почнете їсти незабаром конячий корм, овес і сіно. А сіно в головах уже маєте. — Так вона розкритикувала кліп в мене від Мовчуна, ще до того, як я встигла той кліп похвалити.

— Мовчун, чорний кінь — супер! Хай буде сіно в головах, дуже добре, то гарна думка.

— Краще сіно, чим нічого, — пише Мовчун.

Після того, як я поговорила з Сабріною, Киця так різко не критикує, але і Мовчун став дуже обережний. Між ними мабуть була розмова, але яка? Пісня, яку розбомбила Киця, і після чого я поговорила з Сабіною, називалася «Хто осідлав коня, той догнав вітер». Мені сподобалася. В нас тоді почалася розмова.

— Мовчун, дякую! Дуже гарна! Мені бракує слів! Я буду думати про коней і про вершників.

Киці моя радість не сподобалася, вона охаяла пісню. Сабріна навпаки, ту пісню похвалила.

— Гарний твір.

— І ти Брут проти мене…

— Кицька, ще не на своєму коні на двох гумах? — Мовчун вирішив Кицю трохи погамувати.

— Не любиш того твору? — Дивується Сабріна.

— Люблю твір, але не люблю певну потвору. Але Мовчун дає вокалістів хіпі.

— Сабріна, я дуже люблю суперечку на спекотний день. Киця на велосипед, а я по хліб. Па. — Мовчун розставив всіх по тумбах. Я спробувала вставити свої п’ять копійок. Та де там, хіба за ними встигнеш.

— Давайте жити дружно, — написала все-таки я, хоч і з запізненням.

— Вже писала, що прибираю помешкання. Потрібно читати уважно, а не їздить кінно по сайту. Браво Іван, Далай Лама радується.

— Я за вами не встигаю, Марго. Поки я перекладачем перекладу одне слово, ви вже і на велосипед, і по хліб.

Ініціативу в свої руки бере Сабріна. По пунктах покритикувала кліп. Захистила коней Мовчуна. Забракувала режисера і оцінила кліп як середній.

— Нарешті чесна рецензія. То робить під народне трохи.

— То робить під щось публічне, і що то значить?

Вони граються словами, а я довбуся з словником, і нарешті склала речення.

— Мовчун зробив мені приємність, знає, що я люблю коней, а ви на нього накинулися. Ревнуєте?

Цим я їх скорила. Киця стала згадувати студентські роки, кабаре. По їхній реакції виходило, що написала я зовсім не в тему. Сабріна спробувала мене втішити.

— Іван, погано ти зрозумів. Ми собі є з вродженим сарказмом, ми дискутуємо, невпинно борючись, за якнайбільші артистичні якості. Я переконана, що як би Мовчун мав владу над тим музичним сайтом, було б краще. А тим часом ми змушені вибирати з того що є. І багато з того, нас влаштовує.

Ми закінчили розмову, можливо, не потрібно було розповідати Сабріні. Але схоже Киця уже знала, і відчувала наші з Мовчуном символічні кліпи відразу, старалася їх критикувати, або ж трактувати зміст зовсім не так, як ми того хотіли. Я надіялася, що Сабріна поговорить з Кицею, і, мабуть, вона поговорила. Було видно, вони дали Мовчуну право, мати інших жінок, теоретично так, а практично Киця не могла з цим змиритися. В її коментарях, абстрактно, були погрози. Про етнічний табір в Бесчагаг (це був мені кліп від Мовчуна) писала.

— Була там, в Бесчагах. Навіть не поганий лист прийшов до вузу після нашої практики. Та мавпа, що танцювала в обіймах з моїм хлопцем, мала два шви, а я була без ушкодження, за то з непоганим списком. — Киця випередила мене, написавши, під кліпом першою. Не звертаю на те уваги, адже я мушу похвалити і показати Мовчуну, що я зрозуміла прихований зміст.

— Мовчун, дуже дякую! Прослухав три рази і, здається, все зрозумів.

— Врешті, то близько до Гуцульщини, важко тобі не зрозуміти, — Киця пильнувала наші коментарі. Мовчун не став обзиватися, не втручався в наші стосунки. Вирішив перечекати цю напасть — жіночі розбори. Я поговорила тільки з Кицею, а була на неї трохи ображена.

— Марго, ти є небезпечна. Хіба чоловік, який тобі сподобався, не має права ні з ким танцювати, а ні дружити, мусить робити тільки те, що ти хочеш? То страшно! Це гірше рабства.

— Але то солодка неволя. Тебе в’язати не буду, не бійся. — Киця не могла так просто забути те фото Арія з Ілентиною.

Реальність.

— Ярка була замовила коней. Прогулянка 12 кілометрів туди й назад. Ярка була з меншим сином, а я з її старшим. Ох і намучилася, уже й не рада була, — Таленка розповідає Ілентині, як відпочивала в Криму. Арій стоїть поряд і розповівши про шкоду куріння, запалює цигарку. Таленка дивиться як він курить, згоджується, що курить шкідливо, продовжує розповідь.