Валія Киян - Правда про секс. Ілентина

— Схоже, що до операції Мовчун був сильним сексуальним чоловіком.

— Чому ти так думаєш?

— Є підстави так думати, якщо в нього такий гарний кавалок після операції залишився, що дехто може позаздрити. То який же чудовий він був раніше!

— Він їй потрібний був тільки ради члена?

— Схоже що так. Тому після операції Киця і втратила Мовчуна.

Залишилися тільки друзями. А зараз вона шукає сильного сексуального партнера. — Ілетина заварює собі каву. Сідають до столу.

— Вона ніколи його не відпустить. Як би Киці Мовчун потрібний був тільки ради члена, не залишилися б вони друзями, — говорить Діна.

— Як що так, то розумні люди вирішують ці проблеми з допомогою сексшопу.

— Можливо в неї комплекси на цей рахунок. Ніякий чоловік не зможе задовольнить її сексуальні потреби. Ні один не справиться, все таки жінка отримує від сексу більше, чоловік більше віддає.

— Киця Мовчуна і не бере, і не відпускає, як «собака на сіні», — робить Ілентина висновок. — Знаєш, Діна, як що порівнювати Кицю з Галушкою, то вони схожі. Дуже активні, тратять багато енергії, їм подобається її тратити, а потрібно чимсь компенсувати витрати і вони беруть енергію від чоловіка під час сексу. Чим більше ганяють, тим більше їм потрібно сексу.

— Так продаються ж агрегати в сексшопі, задовольнять любого!

— То не той випадок, заряд енергії від агрегату не отримаєш.

— Киця не захоче з тобою дружить.

Діна також заварює собі каву, вони сидять один напроти одного, розмова переходить з однієї теми на іншу, час від часу повертаються до попередньої. Пробують згадати хоч одного активного чоловіка, хай навіть зовсім молодого в його сексуальний пік, щоб він міг би справиться з такими вимогами і не знаходять жодного.

Мовчун просто герой, він може їхати з Кицею в авто на швидкості сто шістдесят кілометрів на годину при відкритих вікнах тільки в береті, Арій би ще й шапку вушанку натягнув на свої хворі вуха.

Реальність.

— Ти зараз можеш говорить?

— До мене дочка приїхала, через пів години від’їжджає.

— Добре, тоді іншим разом.

— Та ні! Говори, трохи часу ми маємо!

Я подзвонила Юзлісу, пожалітися на полячку Кицю. А причина була, вона мене, Арія, і проганяє, і тримає одночасно.

— Юзліс, я б уже сама її трахнула! І ти б її трахнув! І Арій би її трахнув! Якась вона трохи недотрахана.

— А що сталося? Що вона від тебе хоче?

— Вона сама не знає, що хоче, командує: «стій там іди сюди!».

— Так я, по чоловічому її прямо запитав би: «Що ти від мене хочеш?»

— Та я знаю, що вона хоче. Вона говорила, що йде у відпустку, сідає на свою «Хонду» і їде ні від кого не залежна. Вона хоче, щоб я запросила її в Київ, а я мовчу.

— Так тому вона й казиться?! А ти не можеш її запросити. Знаєш, що зробимо, ти запиши мене до себе на тому сайті в друзі, і я її трохи відволікатиму, тобі буле легше.

Я подумала, що легше, можливо й не буде, але цікавіше може бути. Юзліса зацікавила забезпечена полячка на «Хонді», це зовсім не те, що жінка з Донецька, яка готова приїхати з чемоданом і в нього жити. Буду бачити, чи зможе він її завоювати. Можливо це вихід з цієї ситуації?

— Юзліс, я думаю там не все просто. Вона була близька з Мовчуном. І я думаю він був сильний самець. Знаєш, чоловіки є різні.

— Жінки також різні.

— Так. А після операції, вона не може з цим змиритися. Не може його зовсім залишити, і не може заспокоїтися. От і казиться, шукає подібного, а такого більше немає.

— Не може його залишити? Чому?

— Тому, що тоді вийде, ніби він їй потрібний був тільки ради члена, а це не круто. І мені здається, він досить цікава людина. Розумієш, Юзліс, це все мої фантазії, я не знаю, як є насправді. Зараз я так думаю, а завтра можу думати інакше, узнаю щось нового, і поміняю думку.

Юзліс не зовсім зі мною згідний, але більше часу на розмову в нього немає. Подумає про це пізніше.

Реальність.

— Маятник, ти приніс мені свою електронну адресу?

— Ілентина, для мене то не важливо.

— Деякі кадри вийшли дуже гарно, я б перекинула тобі кілька фото.

— Я на тижні зайду до дочки й візьму в неї, або у сина. Узнаю в кого є кольоровий принтер.

— Навіщо принтер?

— Щоб відразу й надрукували.

Накрапає дощ. Під балконом біля театру стоять: Маятник, Ілентина, Арій, і Кулон. Арій п’є каву, Кулон п’є вино.

— Маятник, знаєш, я пишу книжку про секс? — Ні з того ні з цього, говорить Ілентина.

— Ти що, здуріла? Нащо воно тобі?

— Цікаво. Всі вже внесли свою долю в цю справу, давай і ти розкажи щось.