Валія Киян - Правда про секс. Ілентина

— Не дуже важливі деталі, Ілентина. Переважає звичайно бажання і прагнення його реалізувати найкращим для обох способом, в співвідношенні людини ситуації і наявних обставин.

— Ух! Закрутив — круто! Коли, переважає природне бажання, що відчуваєш? Холодно? Жарко? Тремтиш? Стовбняк? Що?

— Бачила курящих, у яких немає чим задиміть? Подібне. Плющить і ковбасить і в очах темніє.

— А думки в голові є? Які?

— А які думки в наркомана під час ломки? Де взяти.

— Що значить, де взяти? Вона ж перед очима.

— До того. Щоб була перед очима, потрібно ще про те потурбуватися. А як вона уже є, так тоді другий процес запускається.

— Який процес, Петер? Як цікаво!

— Ілетина, у вас в «монастирі» тільки штучне запліднення (раз є зять, значить є дочка) практикувалося? Сексуальний процес!

— Так, теоретично. Тільки з мого боку цей процес виглядає дещо по іншому.

— Взагалі то мені звичніше, як що в танці учасників двоє. Хоч звичайно, є і одиночні виступи.

— Як це?

— Коли хтось собою тільки й зайнятий.

— А що в цей час робить партнер?

— Його просто використовують.

— Як? Як іграшку з сексшопа?

— Десь так.

— Петер, хіба не краще коли любов?

— Це далеко не зі всіма. І точно, що не завжди. Ну а в цілому.

— Що в цілому? Я не вмію використовувати чоловіка. Можу тільки любить, довго, чи коротко, але любить. А інакше не має рації й щось починати.

Наша розмова знову повертається до пляжних фото. Він висилає мені свою монументальну фігуру на тлі моря, в контражурі. Я відправляю йому свою фігуру задрапіровану шовком. Похвалили один одного. Поговорили про полячок, як я веду себе з ними в ролі чоловіка. Петер думає, що на моєму місці справився б ліпше, бо може таки когось «трахнуть», для цього міг би і до Польщі поїхати, та я не даю йому їхні контакти. Знову говоримо про секс.

— Ти напевно любиш, щоб всі інтимні речі робилися в темності? — Запитує мене Петер.

— Не знаю. А ти?

— В мене не має переваг, щоб обов’язково так а не інакше. Все подобається в конкретних обставинах.

— Мабуть обставини для всіх мають значення.

Віртуальність.

Голос за кадром.

— Що? Киця з тобою подружилася?

ВОНА відповіла не зразу, йшла й збивала ногами куряву. Потім крикнула в небо.

— Замовкни! Як Киця може не любити коней? Має 116 кінських сил під капотом. Любов в неї починається з землетрусу, ну як що по наших дорогах на її «Хонді» 160 кілометрів на годину, то землетрус буде. Порівнює себе з хижаком, вона або акула, або кішка. Побачила пташку в зубах у кішки і «всралася». Також мені, хижак.

— Що робитимеш далі?

— Любитиму!

Реальність.

— Пиво занадто холодне, треба почекати поки трохи нагріється.

Арій ставить дві спітнілі пляшки пива на тротуар в тінь біля театру. Він сьогодні тут з Ілентиною, Таленки не буде.

— Сьогодні Киця писала тобі, який секс більше любить, такий, щоб аж земля дрижала.

— О, ні! Подобається тобі розважатися, розважайся, тільки мене не «навантажуй».

— Арій, вона любить бути «вершницею».

— Які коні, Ілентина, я не в тому віці.

— Ти про що? Це означає, що вона в сексі любить позу зверху на чоловікові.

— О! Так, мені це подобається! Чоловіка трохи душить?

— Я так і сказала, що тобі так «супер». — Ілентині приходиться говорити дуже голосно, Арій погано чує.

— Ти також душиш? Чоловіка також душиш? Душиш!?

— Та не душу я, не душу! Я підкидаю! Щось ми, Арію, не до того договорилися.

Арій розвеселився, Ілентина відкриває пиво, підходить Кулон.

— Таленки немає сьогодні? І не буде?

— Не буде. Вона в Криму.

— І Антон в Криму?

— Ні, Антон з собакою. Зачекай, хай «мінти» проїдуть! — Останнє речення Арій говорить Ілентині, щоб не діставала пиво, бо побачив міліцейську машину.

— Кулон, всі розказують мені для книги про свій сексуальний досвід, розкажи і ти. Арій уже згадав майже про всі свої стосунки з жінками, починаючи від народження, ну хіба випадково яку забув. Ти подумай, а потім розповіси.

— Про що книга? — Кулон здивований.

— Ілентина пише книгу про секс, а я про Андріївський узвіз. Про всіх нас. — Арій розповідає, як він довго збирався і все таки став писати книгу.

— Я розкажу, а що мені за це буде, — запитує Кулон у Ілентини.

— Нічого не буде. Велике спасибі. Ти згадай, а потім, подумаємо.

— Вже згадав, в чотири роки це було, я ще з одним пацаном і з нами була подружка Оля. Я її любив. Ми показували один одному, що в кого є в трусах, яка між нами різниця. Ми її свої відмінності, вона нам свої. Поки нас не застукали за цим заняттям. Що потім було! Нам розказали, як це погано. І це було настільки жахливо.