— Так!
— Я скажу тобі в який день, як стане тепло. Але то не скоро, а зараз хочеш на вітрилі?
Показав рукою. Спина однорога покрита полотном, не просто полотном!
— Це — вітрило! Складене вітрило!
— Угу. Вітрило. Сідай.
Спробувала. Не так це просто. Спробувала вдруге. Сильний жеребець, це зовсім не те саме, що молода кобилка. Він значно більший.
— Ти стань на камінь.
Допомагає їй всістися. Чорний одноріг скоса дивиться з під пухнастих вій, що відбувається в нього на спині. Потім гордо, незалежно й неквапно рушив. Покинувши табун, їх наздоганяє біла одноріг. Зацікавлено поглядаючи, грайливо переступає ногами поряд.
— Ти не запитуєш, куди ми їдемо?
— Не запитую.
Чорний і білий однороги поглядають один на одного, то прискорять крок, то сповільнять і їх не цікавить, що роблять вершники на спині чорного однорога.
— До чого-небудь ми прийдемо.
Реальність.
Зареєструвавшись на сайті чоловіком, за фото профілю виставила гарну чоловічу потилицю, назвалася Іваном, та попросилася в «друзі» до Мовчуна і його друзів, жінок та чоловіків. Зробила так тільки для того, щоб набрати спільних друзів. Про жінок я чомусь тоді не подумала зовсім, вони були для мене «люди». Жінки на колоритну чоловічу потилицю відреагували першими, кинулися знайомитись з таким цікавим, загадковим чоловіком. Серед друзів Мовчуна впізнала Дуню. Знала її по віртуальній галереї, в якій Мовчун розмістив свою сторінку, ревнувала його до неї сильно. Прочитала їхнє листування, нічого не зрозуміла, приревнувала ще більше. Розглянула Дунін фотоальбом, красивий, казковий ліс, берег моря, однороги. Це випадково? Всі думають і фантазують так само як я? Похвалила фото в Дуні на сторінці. Записавши мене в «друзі», Дуня відразу захотіла від мене все: скайп, контакт по мобільному, номер стаціонарного телефону, електронну адресу. Скромно брешу, що нічого не маю. Ледве витримала такий натиск, відмовила. Дуня образилася, адже навіть у бомжів є мобільні телефони, тільки в мене все відсутнє. Я нічого такого на сайті не чекала, думала тільки про Мовчуна, про жінок, які почнуть чоловіка завойовувати, якось не подумала. Знала, що жінки активніші і сама «не подарунок», але що так братимуть мене, як свою власність, не сподівалася. Невже я роблю так само? Важко чоловікам витримувати такий натиск, я затихла і заховалася, щоб сміливо по-чоловічому перечекати поки мине ця напасть. Бачу, чоловіків таких захованих багато, бояться активних жінок, мабуть навчені гірким досвідом. Згадую слова Стецька. Не без підстав він жінок боявся, говорив.
— Жінки — це піраньї! Загризуть чоловіка, нічого не лишать. Спочатку була така лагідна, а потім відкрила на мене свого рота, а я їй кажу: «Не говори зі мною статевим органом». — Так Стецько розповідав про свою першу дружину, сильно в ній розчарувався. Стецько, врятувався, втік до наступної жінки, але як мені вести себе на тому сайті, щоб було по чоловічому? Порадилася з друзями.
— Нічого не роби. Заховайся і перечекай, це типово для чоловіків, — радить Діна.
— Ти головне в коханні не признавайся, — то мені порада від Юзліса, мого нового друга.
Прислухаюся до поради, придивляюся до жінок. Якась, та Дуня, трохи не урівноважена. На цьому сайті, Дуня веде себе дуже дивно, то вивісить на сторінці Мовчуна свої фото, то прибере їх. Так само робить на сторінці в мене, Івана, не знаю, як мені на то реагувати, та й не поспіваю я за нею. Дуня постійно міняє своє профільне фото, то пломенистий фенікс, то щось аналогічне, не менш трагічне. Мабуть Мовчун перестав писати до неї також, як і до мене.
— «Мові до мнє єще…» — Написала Дуня, до Мовчуна, чи до мене, Івана, словами пісні Чеслава Нємина. Вивісила ту пісню на своїй сторінці. Не мовила я, схоже, що не мовив і Мовчун.
— Дай скайп!
Про скайп Дуня нагадувала мені кожного дня. Не дала, не можу, щоб мене чули і бачили, не дала і номер мобільного телефону. А що найгірше, в Дуніних словах і вчинках бачу, як віддзеркалення себе. Я така ж напориста і безцеремонна. Мені стає соромно. Не дивно, що ми схожі, обоє під одним знаком зодіаку. Може Мовчун має інтерес до такого типу жінок? Як мені сказати Дуні, що я така, як і вона, дурна жінка, яка домагається того ж самого чоловіка, а тому сиджу тут на сайті, маскуючи себе під Івана, щоб бачити, чим зайнятий Мовчун. Два рази Дуня записувала мене в «друзі» і два рази викреслювала.
— Якийсь ти дивний, — написала і довгий час, мене в «друзі» не записувала.
Читать дальше