Леонід Кононович - Тема для медитації

Здесь есть возможность читать онлайн «Леонід Кононович - Тема для медитації» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2005, ISBN: 2005, Издательство: ТОВ «Кальварія», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Тема для медитації: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Тема для медитації»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Тема для медитації» — перший в українській літературі роман-епос, роман-спокута. Це — посткатастрофна проза. Відплата та спокута в усіх вимірах, пошуки себе в минулому і теперішньому, містика та реконструйовані автором дохристиянські замовляння...
Це роман-вир, котрий затягає, допоки не дочитаєш його до останньої сторінки. Роман про всіх і для всіх, хто здатен відчувати.

Тема для медитації — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Тема для медитації», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Не було, не було... — відказала вона, пришвидшуючи й пришвидшуючи крок і не дивлячись у його бік.

Він глибоко відітхнув, почуваючи себе так, наче його душа вирвалася із безодні темних вод на білий світ, і простягнув руку, й хтів було доторкнутися її долоні, щоб відчути кінчиками пальців м’яку гарячу плоть і переконатися в реальності того, що бачать його очі, — але контури її постаті раптом задрижали й почали танути, мов дим, поволі обертаючись у ніщо.

— Леляно! — іще встиг крикнути він...

... мисник біля дверей. Вичовгана лава. Й темна постать за столом, котра сумно хитає головою, дивлячись на нього з-під хустки, яка відкидає тінь на пів її лиця.

— Пий! — сказала вона і знову налляла на дно густого пійла.

Юр підняв кварту й, закинувши голову, став ковтати гірке-гірке вариво, та цього разу воно було червоне, ніби кров, і в очах відразу ж почало ясніти, наче хтось протер ганчіркою запітнілу шибу, а контури предметів стали різкими і немов би задрижали на гранях, і перед ним чітко і ясно постало: піч, із якої ллється повінь сліпучо-білого сяєва. Грубелецькі сволоки під стелею, де звисають пучки пересохлого зілля...

... і дві ляльки з тіста, що сидять на лаві.

Тиша текла й текла, наче пісок; аж під стелею пролунав такий звук, наче луснула напнута струна, — і ляльки стрепенулися й ожили.

І перша лялька поспиталася в другої:

— А ти пам’ятаєш, як ми уперше зустрілися з тобою на цім світі і збагнули, що любили одне одного в минулому житті?

— Ні, не пам’ятаю... — сказала друга лялька, не підводячи голови.

І перша лялька знову поспиталася в другої:

— А ти пам’ятаєш, як ми ішли вулицею отого заклятого міста і я вперше назвав тебе іменням, яке ти носила ще за тих часів, як і міста цього не було?

— Ні, не пам’ятаю... — сказала друга лялька, не підводячи голови.

І перша лялька востаннє поспиталася в другої:

— А ти пам’ятаєш, як я вперше поцілував тебе коло тої криниці, де за сім віків перед тим перетнулися наші долі, — й зав’язалися у такий вузол, що й понині не розплутати його?

— Ні, не пам’ятаю... — сказала друга лялька, не підводячи голови.

— Як же ж ти могла забутися!.. — вигукнула перша лялька.

І друга лялька підняла голову, й подивилася першій у вічі, й відказала:

— Не судилося...

І знову запала глуха сіра тиша, в якій чутно було тільки гуготіння вогню; а далі він побачив, що ляльки поволі починають віддалятися одна від одної, відсовуючись у протилежні кінці лави, — й тоді холодний жах шарпонув його серце, й він крикнув:

— Стійте! — і схопив їх обома руками, і поставив лицем одна до одної; але вони почали осідати, потворно деформуючись і втрачаючи усяку подобу, — й він уздрів, що в руках у нього сира глина, прах, тлін...

... мисник біля порога. Вичовгана лава. І темна постать за столом, котра сумно хитає головою.

Й утретє налляла вона йому гіркого питва, й коли він підняв обіруч залізну кварту, то угледів, що вариво біле-біле, наче молоко; а далі вона йому сказала:

— А тепер біжи... біжи! Як переймеш її сього разу, то вона буде твоєю!..

... ясно-рожева стяга, що займається над полями. Небо, високе та дзвінке, як буває тільки морозяного ранку. Й далека нитка дороги, де швидко-швидко простує тендітна постать у голубому плащі.

— Леляно! — щосили гукнув Юр, стоячи на узвишші, яке поросло колючими будяками.

Постать і не озирнулася. До неї було дуже далеко, й голос летів і падав, неначе підстрелений птах.

Він зміряв оком нерівне поле у золотій стерні, а затим з розгону спустився в діл і побіг наперестріч. Коли він опинився в улоговині, дорога щезла з поля зору, а десь поруч озвався журливий голос, який почав ледве чутно співати:

Засипана криниченька
золотим піском.
Засватана дівчинонька
з другим козаком.
Ой жаль, жаль не помалу!
Любив дівчину змалу,
любив дівчину змалу,
любив — та й не взяв.
Ой жаль, жаль!

Спотикаючись і падаючи, він видерся на гребінь, склав долоні човником і знову загукав:

— Леляно-о!

Постать ішла й ішла, не обертаючи голови у його бік, і видно було, як летять за вітром довгі золоті коси.

А вже з тої криниченьки
орли воду п’ють.
А вже тую дівчиноньку
до шлюбу ведуть.
Ой жаль, жаль мені буде!
Возьмуть її люде,
возьмуть її люде,
моя не буде.
Ой жаль, жаль!

Він знову побіг, і вітер свистів йому у вухах, а нерівне горбкувате поле плигало вгору-вниз, поволі затягуючись прозорою млою, — а невидний голос усе звучав і звучав, тоскно відлунюючи в барабанних перетинках:

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Тема для медитації»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Тема для медитації» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Тема для медитації»

Обсуждение, отзывы о книге «Тема для медитації» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x