Джоан Роулінґ - Несподівана вакансія

— У тата… серцевий напад… Їде швидка… довбана Парміндер Джаванда відмовляється йти до нього…

— Господи! — вигукнула Саманта. — О Господи!

Вони кинулися до машини й поїхали вгору: Майлз у домашніх капцях, а Саманта в незручних клоґах, що натерли їй ноги.

— Майлзе, чуєш сирену? Це швидка…

Та коли вони повернули на Евертрі Кресент, там ще нікого не було, а сирена вже стихла.

За милю звідти, під вербою на галявині, Суквіндер Джаванда вибльовувала річкову воду, а якась незнайома стара пані закутувала її в покривала, які вже можна було викручувати, як і одяг дівчини. Неподалік від них якийсь чоловік, що саме вигулював тут собаку і нагодився витягти Суквіндер з річки за волосся й сорочку, схилився над крихітним обм’яклим тільцем.

Суквіндер здавалося, що Роббі ще борюкався в її руках, хоч, може, це просто немилосердна течія ріки намагалася вихопити його від неї? Суквіндер добре плавала, але Орр штовхала і затягувала її вглиб. Її занесло за вигин ріки, і це допомогло їй наблизитись до берега, а тоді вона спромоглася на крик і побачила чоловіка з собакою, що біг до неї берегом ріки…

— Біда, — сказав чоловік, промучившись хвилин двадцять над тілом Роббі. — Він відійшов.

Суквіндер заридала і сповзла на холодну, вологу землю, здригаючись усім тілом, і в цю мить здалека пролунала сирена швидкої, що мчала до них, але занадто пізно.

Тим часом на Евертрі Кресент санітарам ніяк не вдавалося підняти Говарда, щоб покласти його на ноші. Майлз і Саманта мусили їм помогти.

— Ти їдь з татом, а ми за вами машиною! — скомандував Майлз Шерлі, яка в нервовому зриві не хотіла сідати в швидку.

Морін, випроводивши з «Мідного чайника» останнього відвідувача, стала на порозі і прислухалась.

— Стільки сирен, — кинула вона через плече виснаженому Ендрю, що витирав столи. — Напевно щось сталося.

І вона глибоко вдихнула, ніби хотіла розкуштувати гострий присмак біди у теплому надвечірньому повітрі.

Дуже-дуже багато разів Колін Вол уявляв, як у його двері стукає поліція. Саме так і трапилось у неділю ввечері, коли вже сутеніло: чоловік і жінка постукали до них, але не для того, щоб його заарештувати, а щоб розшукати їхнього сина.

Нещасний випадок зі смертельним наслідком: «Стюарт, правильно?» — був його свідком.

— Він зараз вдома?

— Ні, — відповіла Тесса. — О Господи Боже… Роббі Відон… але ж він живе на Полях… як він опинився тут?

Жінка в поліцейській формі приязно пояснила їхню версію нещасного випадку.

— Підлітки залишили його без нагляду, — саме так вона сказала.

Тессі здалося, що вона ось-ось знепритомніє.

— Ви не знаєте, де Стюарт? — запитав Коліна поліцейський.

— Ні, — відповів Колін, який дуже змарнів і мав мішки під очима. — А де його востаннє бачили?

— Коли туди прибув наш колега, Стюарт, схоже, гм, втік.

— Боже милий! — зойкнула Тесса.

— Він не відповідає, — прошепотів Колін, спробувавши набрати мобільний Жирка. — Треба його знайти.

Колін усе життя готувався до якоїсь біди. І вона не застала його зненацька. Він зняв з вішака плащ.

— Я спробую набрати Арфа, — сказала Тесса і побігла до телефону.

Дім-на-пагорбі самотньо стримів над містом, і туди ще не дійшла ця новина. На кухні задзвонив мобільний Ендрю.

— …льоу, — відповів він, жуючи грінку.

— Енді. Це Тесса Вол. Стю з тобою?

— Ні, — відповів він. — Вибачте.

Але насправді він не відчував ані найменшого жалю, що Жирко не з ним.

— Дещо сталося, Енді. Стю був біля річки з Кристал Відон, а вона взяла з собою братика, і хлопчик втопився. Стю побіг… кудись утік. Ти не знаєш випадково, де він може бути?

— Ні, — на автоматі відповів Ендрю, бо так вони колись домовилися з Жирком: предкам — ні слова.

Але ця новина вогким туманом заповзла в слухавку. Перед очима раптом все розмилося і стало якимсь непевним. Тесса вже намірилася закінчувати розмову.

— Зачекайте, місіс Вол, — сказав він. — Здається, я знаю… є одне місце біля річки…

— Я не впевнена, що він зараз осяде десь біля річки, — відповіла Тесса.

З кожною секундою у Ендрю зростала впевненість, що Жирко зараз у «каббінці».

— Це єдине місце, яке приходить мені в голову, — сказав він.