Тільки близько 5 % із тих, кого називають сліпими, дійсно нічого не бачать. Решта здатні бачити в більшій чи меншій мірі. Наприклад, деякі можуть розібрати номер машини на відстані близько метра і прочитати окремі букви на таблиці для перевірки зору; інші здатні розрізнити лише світло і тінь або рух. [6] За матеріалами з Інтернету.
Олька, працюючи в кафе, вже знала на ім’я багатьох постійних клієнтів. Деякі навіть набивалися до неї на більш близькі стосунки. Бувало, запрошували в кіно чи на дискотеку, звісно, після роботи чи у вихідний. Вона відмовлялася, спочатку знічено, потім навіть трохи сердито, але шеф учив не конфліктувати з клієнтами, відмовляти, начебто залишаючи шанс. Непроста то була наука напівтонів для прямолінійної та безхитрісної Ольки. Вона вже почала, було, задумуватися про кіно, але на дискотеку поки що ходити не наважувалась, бо й досвіду такого не мала, та й танцювати не вміла – не те, що її напарниця Оксанка. Та була місцевою жителькою, старшою на три роки, вже мала хлопця, котрий служив у армії, писав листи, телефонував, але не забороняв дівчині інколи й розважитися.
– Та він же мій характер знає – ледь почне парканом мене огороджувати – на зло зроблю! Тому не дуже й пресує. А я те ціную. Чекаю його. Але це не означає, що маю сидіти вдома, мов засватана!
Оксанка до ладної фігури мала ще бойову вдачу та гострий язичок. Могла і пожартувати з клієнтами, і відшити їх одним словом, щоб не надто розслаблялися та примірялися до неї.
– Ми з подружками і на дискотеку ходимо, і в кіно, і танцюю там із ким захочу, а не з тим, хто мені днями чайових залишив! Я за чайові не продаюся – не на ту напали! – вчила вона Ольку життю.
Оксанка таки вміла танцювати. Коли нікого не було в кафе, вона вмикала музичний канал телевізора (шеф поставив супутникову антену!) і дуже вправно вихляла перед екраном. На Ольчине запитання, де навчилася, відповіла:
– Та, трохи перед теликом тренувалася, повторювала різні рухи, ще на дискотеці придивлялась, як люди танцюють, а ще торік на консервний завод приїздили на практику студенти, то вже давали жару на танцях – я й до них приглядалася. Школу життя, можна сказати, пройшла! Було б бажання та настрій, а навчитись можна всього.
Вона й ходила, наче пританцьовуючи. Узагалі нова Ольчина колежанка мала вдачу легку й веселу, якось безжурно ставилася до життя і не переймалася його проблемами, наче й не було на її шляху труднощів. Хоча, таких, які трапилися за коротке життя Ольці, направду не було.
Одного разу занесло до них у кафе компанію київських чоловіків, що були тут у справах. Троє з них були молодими, а четвертий мав років сорок. Сиділи вони, випивали, розмовляли, а неподалік чимала компанія святкувала День народження. Олька з Оксанкою крутилися того дня не самі, було викликано на підмогу ще двох дівчат, але роботи вистачало всім. І тому Олька якоїсь миті здивувалася, чому це подруга раптом стала як укопана і роззявила рота. А коли простежила її погляд, то й сама заклякла.
Грала запальна латиноамериканська музика, весела компанія вистрибувала в танцях, як могла, – чоловіки підтупували, а жінки вихляли стегнами та крутили руками. Але одна з дівчат, певне, мала уявлення про самбу [7] Cамба – бразильський танок, що виник від злиття африканських танців, принесених рабами з Конго та Анголи, з іспанськими й португальськими танцями, привезеними з Європи завойовниками Південної Америки. Музика самби має характерний ритм, що створюється барабанами та маракасами, зазвичай має 50–52 такти на хвилину. Істинний характер самби – це запальні веселощі, флірт і загравання одне з одним, які супроводжуються характерними рухами стегон. Ритмічний національний бразильський танок самба впевнено ввійшов до програми сучасних бальних танців.
(а це таки була бразильська самба!), і ось до неї, побачивши потенційну партнерку, рушив той, найстарший з компанії чоловіків. Дівчина теж помітила його зустрічний рух, наче розпізнала мову, якою володіли в цьому приміщенні лише вони. Вона підтягнулася, миттєво стала якоюсь виразнішою, ноги її почали виробляти неймовірні «па», очі заблищали, голова гордовито піднялася, і за мить ці двоє утворили пару, яка злагоджено й ритмічно переміщалася, запалена бразильським ритмом.
Таке Олька бачила лише по телевізору, та й то, мабуть, тільки раз. Тому так і завмерла з тацею в руках. Невдовзі вся компанія розступилася, звільнивши місце для дуету, здивовано спостерігаючи за запальним танком, який завдяки майстерності кавалера та грайливості й податливості партнерки зовсім не виглядав експромтом.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу