Наталка Сняданко - Амаркорд (Збірка)

Ця його старанність часто виглядає трохи надмірною, мабуть, від хвилювання. Наприклад, пан Фіалко день у день записує за мною один і той самий текст: «Кросворд, календар знаменних подій, гороскоп і матеріал розважального змісту». Так я переважно окреслюю дозвілля, яке буде вміщене у майбутньому номері, і жодного разу ніхто так і не вирішив поцікавитися, про що буде «матеріал розважального змісту», не кажучи вже про перелік знаменних подій, які сталися в цей день, чи теми кросворду. Але це не так важливо.

Хвилювання пана Фіалка досягає апогею, коли Панько Овочевий обводить поглядом усіх присутніх і зупиняється на обличчі заступника головного редактора. У цей момент пан Фіалко рвучко витягає руки з-під столу (при цьому стає помітно, що вони у нього досить сильно тремтять), різким рухом вирівнюється на кріслі й закриває записник, ніби побоюючись, що зараз у нього попросять продемонструвати записи, а тоді виявиться, що на кожній сторінці записано: «Остання стор.: кросворд, календар знаменних подій, гороскоп і матеріал розважального змісту».

Але Панько Овочевий не цікавиться записником пана Фіалка, більше того, він не робить нічого, здатного викликати страх у нормальної людини, не підвищує голосу, не гримає кулаком по столі, навіть не відкриває рота, аби висловити свої зауваження, думки чи, наприклад, запитання, які виникли у нього під час прочитання свіжого номера і які він так методично та старанно позначає щодня у своєму примірнику червоним маркером. Панько Овочевий просто встає зі свого місця і мовчки, ні з ким не прощаючись, виходить геть із кабінету, залишивши на столі прочитану газету.

У цей момент як панові Фіалку, так і всім присутнім стає суттєво легше, і подальший перебіг щоденної наради проходить у більш невимушеній атмосфері. Співробітники редакції кілька разів намагалися з’ясувати, що ж саме позначає в газеті червоним маркером Панько Овочевий. Але зв’язок між окремими підкресленими ним фразами чи недоліки, знайдені автором ідеї у них, так і залишилися для нас таємницею. Можливо, у цьому й полягає причина нашого панічного страху перед цією людиною. Найчастіше підкресленими виявляються звороти на зразок: «французький кутюр’є», «сублімація», «дискурс», «лапідарно», «симультанно», «детермінований» та ін. Жодного семантичного, граматичного чи хоча б етимологічного зв’язку між ними нам виявити так і не вдалося.

Під такими заголовками вийшли три найпопулярніші газети нашого міста — «Подробиці», «Документи і аргументи», «Аргументи і подробиці» через тридцять днів після зникнення містера Арнольда. «У скоєнні п’яти кривавих злочинів зізнався безробітний громадянин К., — писали газети. — Його вигнала з дому дружина за алкоголізм, і він у такий спосіб вирішив помститися всім, хто заходив у під’їзд. Зловживання алкоголем призвело до зрушень психіки злочинця, і вже після 100 грамів горілки він починав бачити у кожному перехожому чоловічої статі коханця своєї дружини, тому кидався на нього з ножем. Існує припущення, що йому допомагали у скоєнні злочину, але К. вперто відмовляється назвати спільників».

Ми сиділи в гуртожитській кімнаті Сніжани й намагалися порозумітися попри те, що 38 її папуг брали активну участь у нашому діалозі. Точніше, складалося враження, що це ми беремо участь у їхньому полілозі, бо навіть коли ми замовкали, вони продовжували розкладати на два голоси свою традиційну партію:

— Пр-р-р-ек-р-р-асно. Пр-р-р-ек-р-р-асно, — рипіла частина птахів.

— Не свар-р-р-іться, — перекрикували їх інші.

Решта звуків поступалися силою й тонули в цьому скреготливому хорі. Не знаю, як Сніжані з чоловіком і дитиною вдається спілкуватися, але мої нетреновані голосові зв’язки відмовлялися витримувати таку серйозну конкуренцію, і я змушена була відповідати на прискіпливі питання Сніжани мало не на мигах.

— Розумієш, ти описуєш забагато дрібниць. Ну яка їм різниця, як говорить наш Незабудко, скільки дітей у його сестер, я сама, чесно кажучи, не пам’ятаю, шість, чи сім?

— Шість, — це було все, що я змогла вставити в інтенсивний монолог Сніжани, але це було й так багато. Коли Сніжана починає емоційно щось пояснювати, співрозмовнику переважно залишається тільки кивати головою на знак згоди. І то не всі встигають потрапляти в такт. Сніжана говорить дуже швидко. Перервати її, заперечити, а тим більше висловити сумнів надзвичайно складно.