Ґабріель Ґарсіа Маркес - Записник з моїми сумними курвами

Та попри все нова книга Маркеса вийшла мільйонним тиражем, рекордним для іспаномовних країн, і відразу очолила списки бестселерів. Майже половина накладу розійшлася у перший же тиждень. Чи посприяло цьому перчене слово на обкладинці? Можливо. Синонімічний ряд слова «повія» в іспанській мові не менш розлогий, аніж в українській, проте Ґабо вжив найбрутальніше. Маестро красного письма вкотре пожартував, «непристойною» є лише назва. Насправді його «записник з курвами» — це щемлива й іронічна оповідь про перше кохання, про старість, про життя…

Галина Грабовська

(Сантьяго, Чилі)

Галина Грабовська (нар.1971 р.) — перекладає з англійської та іспанської мов. Автор опублікованих в часописах перекладів Хуліо Кортасара, Хав’єра Маріаса та Ґабріеля Ґарсіа Маркеса. Після закінчення Львівського державного університету працювала вчителем у школі. У 2000–2003 рр. навчалася у Колумбійському національному університеті (м. Богота, Колумбія). Із січня 2005 р. мешкає в Чилі.

Переклад з японської Мирона Федоришина.

Нідерландська угода, підписана генералом Урібе Урібе 24 жовтня 1902 р. в садибі «Нідерланди» (звідки й походить її назва), поклала край громадянському конфлікту в Колумбії, який розпочався 17 серпня 1899 р. і носить назву Тисячоденна війна. (Тут і далі — примітки перекладача.)

«Портрет андалузки» (1528 р.) — роман в діалогах, що належить перу іспанського прозаїка Франциско Делікадо, важливе свідчення традицій і звичаїв своєї епохи. Був заборонений за фривольність і наново відкритий у XIX ст. Ґійомом Аполлінером.

«Квіткові ігри» («Jeuх floraux») — поетичний конкурс, заснований в XV ст. в Тулузі поетесою Ізор Клеманс.

Рядок з поеми «Ода руїнам Італіки» іспанського барокового поета Родріґо Каро (1573–1647).

Елісенда Фабреґас (нар. у 1955 р.) — іспанська піаністка і композитор. Живе і працює у США.

Шерлі Темпл (нар. у 1928 р.) — американська кінозірка, найзнаменитіша дитина-актриса, знімалась з трирічного віку; пік її популярності прийшовся на 1935—37 рр.

Пабло Касальс (1876–1973) — знаменитий іспанський віолончеліст, диригент і композитор.

Рядок із широко розповсюдженої в країнах Латинської Америки іспанської народної балади, в якій ідеться про кровозмісну любов короля до своєї наймолодшої доньки Дельгадіни.

Рядки з поеми «Строфи на смерть батька» іспанського поета Хорхе Манріке (1440–1479).

Бастард Мударра — герой іспанського національного епосу та однойменної історичної драми Лопе де Веґи, позашлюбний син дона Гонсало де Лара і мавританської чаклунки, який помстився за підступне вбивство своїх сімох єдинокровних братів, інфантів де Лара, «син матері шляхетнішої, аніж батько».

Стефан Ашкеназі (1896–1985) — бельгійсько-польський піаніст, народився у Львові. Видатний інтерпретатор Шопена, Моцарта і Гайдна.

Жак Тібо (1880–1953) — французький скрипаль, блискучий віртуоз, найвизначніший представник французької скрипкової школи. Виступав також в дуеті з піаністом А. Корто.

Томас де Торквемада (1420–1498) — головний інквізитор Кастилії та Арагону, жорстокий переслідувач усякого релігійного та політичного інакодумства, творець тодішньої репресивної машини — іспанської інквізиції.

Бідолашний мій сину (італ.).

Джакомо Леопарді (1798–1837) — італійський поет; найвидатніший італійський лірик XIX ст.

Пракситель — грецький скульптор з Афін, IV ст. до н.е., творив переважно мармурові статуї юних богів зі стрункими тілами, дужих та гнучких.

«Березневі іди» — історичний роман американського письменника Т. Вайдлера (1897–1975).

Светоній (75 — 160) — римський історик, автор антології «Життя дванадцяти цезарів»;

Жером Каркопіно (1881–1970) — французький історик, один з найвидатніших історіографів античності.

Ерік Саті (1866–1925) — французький композитор та письменник, засновник так званої Арійської школи, яка об’єднувала визначних паризьких композиторів, художників та поетів.