Эрик Ларсон - Постріл із глибин

Adm. William James, «Code Breakers», 202.

Gilbert, «First World War», 102.

Gibson and Prendergast, «German Submarine War», 19; Gilbert, «First World War», 124.

Clark, «Donkeys», 74; Gilbert, «First World War», 144-45; Keegan, «First World War», 198-99.

Clark, «Donkeys», 74.

Frothingham, «Naval History», 66,75.

Історія Кімнати 40, CLKE З, документи Кларка.

Меморандум, Генрі Френсіс Олівер, CLKE 1, документи Кларка.

Історія Кімнати 40, «Розповідь капітана Хоупа», CLKE 3, документи Кларка.

Історія Кімнати 40, CLKE З, документи Кларка.

Там само.

Beesly, «Room 40», 92.

Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка.

Записка, Герберт Хоуп до голови оперативного підрозділу, 18 квітня 1915 р., «Записки капітана Хоупа оперативному підрозділу», документи Адміралтейства, ADM 137/4689, Національний архів Великої Британії.

Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка.

Звіти з допитів полонених моряків підводних човнів розповідають про життя на субмарині краще, ніж будь-яка книга чи мемуари. Документи Адміралтейства, ADM 137/4126, Національний архів Великої Британії. Див. допити команд U-48, U-103, UC-65, U-64 та UB-109 , також див. Grant, «U-Boat Intelligence», 21.

Beesly, «Room 40», 30.

Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка; Beesly, «Room 40», 30.

New York Times, 8 травня 1915 р.

«Щоденник капітана Хоупа», документи Адміралтейства, ADM 137/4169, Національний архів Великої Британії.

Архів телеграм, 3 березня 1915 р., Центр морської розвідки, Норддайх, документи Адміралтейства, ADM137/4177, Національний архів Великої Британії.

Перехоплені телеграми, 28 і 29 квітня 1915 р., документи Адміралтейства, ADM137/3956, Національний архів Великої Британії. Якщо ви вирішите переглянути ці документи, то з радістю побачите, що тут зберігаються справжні рукописні розшифрування.

«Інформація для ворога», Холл 3/4, документи Холла.

Холлу подобалася непередбачуваність роботи в розвідці, подобалося знати справжні події, що стоять за новинами, — а їх нерідко приховували. Наприклад, у Кімнаті 40 знали про справжню долю німецької субмарини U-28, яка атакувала корабель з вантажівками на палубі. Один зі снарядів, випущених палубною гарматою субмарини, підірвав вантаж вибухових речовин — і раптом «повітря сповнили вантажівки, що розліталися за найнепередбачуванішими траєкторіями», як писав Холл. За офіційною версією, субмарина затонула через вибух, але Холл і всі в Кімнаті 40 знали правду, одна з вантажівок упала на бак підводного човна, проломила корпус і негайно затопила його. «Насправді вийшло так, що вантажівка потопила U-28. » Якими б дивними не були такі історії, писав Холл, усе одно «я іноді починаю думати, що найдавнішим з усього є сам підрозділ розвідки, бо нічого подібного ніколи не існувало». «Природа роботи в розвідці», Холл 3/1, документи Холла.

Плівку під назвою «“ Лузитанія”, останнє відправлення з Нью-Йорка під нас Першої світової війни» можна переглянути в мережі на сайті CriticalPast.com (www.criticalpast com/video/65675040085_SS-Lusitania_passengers-amve-at-the-dock_passengers-aboard-SSLusitania_author-Elbert-Hubert). Агент Бюро розслідувань департаменту юстиції (тоді ще не Федеральне бюро розслідувань) двічі подавився цю плівку під час приватного перегляду у філадельфійському театрі. Агента Френка Ґарбаріно вразили подробиці плівки, і він вирішив, що тут є все необхідне для того, щоб підтвердити справжність плівки. «Буде дуже просто ідентифікувати людей на борту пароплава — знайомі негайно їх упізнають, — писав він. — Крім того, нам вдалося розгледіти номерні знаки таксомоторів, які привезли на причал пасажирів, а також обличчя людей, які виходили з автівок. Номерні знаки були: 21011, 21017,25225. Дуже просто буде встановити, які таксомоторні компанії володіють машинами, та зробити запит щодо імен людей, яких відвозили на причал “Кунард” того ранку». Лист, Bruce Bielaski to Attorney General, 27 червня 1915 p., колекція Бейлі/Райан.

Подробиці життя Фромана можна дізнатися з книги «Charles Frohman», Marcosson and Frohman, увесь текст; а також New York Times , 16 травня 1915 p.; Lawrence, «When the Ships Come In», 126.

Розповідь про яскраве життя Кесслера, «короля шампанського», можна прочитати в статті «Compliments of George Kessler», журнал American Menu, 14 квітня 2012 р. (надано Майком Пуар’є); про вечірку на гондолі можна прочитати в статті «How Wealthy Guests Turned the Savoy into the World’s Most Decadent Hotel», автор Тоні Реннелл, Daily Mail, 17 грудня 2007 p., www.dailymail.co.uk/news/article-502756/ How-wealthy-guests-tumed-Savoy-worlds-decadent-hotel-shuts-100m-refit.html, а також «The Savoy: London’s Most Famous Hotel», www. savoytheatre.oig/the-savoy-londons-most-famous-hotel/.