Гнат Хоткевич - Життєві аналогії

«Стати під поїзд» — технічний вираз; значить — причепитися паровозом до поїзда.

Стаючи під поїзд, він, очевидно, ішов заднім ходом.

Уся передня частина котла, де міститься арматура — «лоб».

Воду до котла подає особливий прилад — «інжектор; їх на паровозі два, по обох крилах; технічний термін для подачі води — «закачать воду».

Рукав, по якому з тендера йде вода.

Клапан коло самого паровозу; він подає воду безпосередньо вже до котла.

«Путевая» — маленьке посвідчення станції, що путь впереді вільна; без цієї «путички» машиніст не має права їхати.

Місце, де пересікаються рельси; там кладеться одна сплошна чугунна пліта — «крестовина».

Перші порції пари, огріваючи холодні циліндри, дають багато води; цю воду ганяє тоді поршень туди й сюди, з силою б'ючи в кришку; при недогляді може вибити кришку. Для випуску цієї води маються два краники в циліндрі.

Тоб-то — щоби помічник зразу ж заглянув у топку; після перших же вибухів пари в топці вже видно дефекти, яких не помітиш на стоянці.

«Підіймається ричаг» — переставляються золотники — менші порції пари подаються в котел; на новіших паровозах золотники передвигають не ричагом, а гвинтом.

Міцне чугунне кільце закінчує топку назверх; до нього пристають і дверцята.

Просто заглянувши в топку, само собою нічого не побачиш — вогонь сліпить очі. Помічник кладе лопату на кільце й заглядає на вогонь з-під неї; тоді лопата закриває всю масу вогню, видко тільки дно топки.

Прогоріле місце дає доступ холодному повітрю в топку; отже коли неловкий помічник не побачить такого місця, або не зуміє закрити,— він може кидати вугілля скільки вгодно, а пари не буде.

У цім одна з тайн уміння палити. Помічник мусить побачити всі дефекти в один момент, бо топку одчиненою держати неможна: занадто багато холодного повітря йде через дверцята, а це мало того, що охолоджує топку, а можуть навіть тріснути димогарні труби. Так от в один момент помічник мусить побачити всі критичні місця в топці, а потім уже наосліп, на пам'ять, кидати вугілля так, щоби воно падало тільки на дірку.

На паровозі такий шум, що говорити трудно — треба кричати.

Підчас руху поїзда три свистки — сигнал кондукторам гальмувати.

Довга масивна кочерга.

Кожний киргизький рід (усі киргизи діляться на роди) має осібний знак для своїх стад, і цей знак узивається «тамга»; він кладеться з лівої сторони; найбільше тамгують коней та верблюдів; вівцям та рогатій скотині не випалюють тамг, а нарізають вухо.

Рослинка така, з якої добувають червону краску й красять потім овечі та козлині шкури для чобіт; тільки киргизки не товчуть цієї краски й не кришать її, як то робиться звичайно, а жують: кажуть, буцім від того краска кращою виходить...

Дівчата киргизькі, на знак своєї дівочої чести, носять у кешені гвоздику та червоний шовк, а на шапочці — совине пірце.

Писано десь 98 чи 99 року. В році 1899 було видруковане окремим оповіданням п. заг. «Добром усе переможеш» за авторським псевдонімом Гнат Галайда у видавництві народніх книжок Вс. И. Гуртом. У російськім перекладі п. заг. «Добром все переможешь» було видане «Харьковским Обществом Грамотности» року 1900.