Жоржи Амаду: Дона Флор та двоє її чоловіків

Також автор вельми вдячний доні Едні Леаль де Мело, директорці кулінарної школи «Смак і Мистецтво», розташованої за п’ятим номером колишнього Ареалу де Байшу в Салвадорі, за дозвіл на прохання дони Норми (реальної чи вигаданої, хто його зна?) передати керівництво закладом доні Флор й використати таку концептуальну та влучну назву школи у романі. До того ж автор дізнався, що він другий племінник цієї вправної майстрині: це вкотре підтверджує, наскільки життя може бути дивовижніше за будь-який роман, а шляхи та витівки його завжди несповідимі.

Автор також дякує (у трансі) великому воїнові, винахіднику та морякові, астрофізику, провидцю, художнику Кардозо-і-Силві, астральному капітанові, провідникові в незвідане, давнезному другові: без жодних упереджень він порадив та допоміг матеріалізму романіста втілитися в єдиній та цілісній формі всесвіту та його безмежних просторів. Отак вони, автор і багатоликий Кардозо, подорожували звіданими та незвіданими світами; на самому лише Марсі побували разів із чотири.

Як бачите, для написання цього роману авторові не вистачило власного досвіду, тому він заручився допомогою обдарованих друзів і зробив усе, щоби дона Флор змогла прожити своє маленьке життя у сповненому магії містечку Баїя і відіграти роль наріжного каменя для подальшого розвитку подій, датованих 1965–1966 роками. Між зимових дощів та солодкого літнього бризу, під пильним оком заповідей та обов’язків Ошоссі-і-Шанґо.

Автор

Любий друже Жоржі Амаду, правду кажучи, мій пиріг із маніоку не має якогось особливого рецепта. Як його приготувати, мені розповіла дона Алда, дружина сеу [1] Сеу — скорочена форма «сеньйор», вживається переважно в розмовній мові. Ренато, який працює в музеї. Проте, перш ніж я навчилася готувати його як належить, довелося добряче поморочитися. (Бо ж чи навчиться любити той, хто ніколи не любив; утім, як і жити, не проживши життя?)

Можна спекти двадцять, а то і більше, пиріжків будь-якого розміру з маніокового тіста, проте я б радила доні Зелії [2] Дона Зелія — дружина Жоржі Амаду. сформувати відразу один великий пиріг: усі завжди від нього в захваті й просять іще. Навіть оті двоє, такі не схожі один на одного, зійшлись у своїй любові до пирогів із маніокового та кукурудзяного тіста. Невже до самих лише пирогів? Але дайте спокій, сеу Жоржі, не сипте сіль на рану. Цукор, сіль, тертий сир, масло, кокосове молоко і м’якоть — потрібно і те, і те. (Як казав мені один сеньйор, який дописує в газети: чому нам завжди мало однієї любові і ми вічно шукаємо якусь іншу?) Пропорції всього цього — на ваш смак, бо ж у кожного свої смаки: комусь подобається солоніше, комусь — солодше, адже так? Тісто добре вимісити і — в гарячу піч.

Надіюся, Ви зрозуміли, сеу Жоржі: ось і весь рецепт, що, власне, і не рецепт, а так, пам’ятка щодо приготування. Надсилаю й сам пиріг, а Ви його скуштуєте і скажете чи сподобався. Як там Ваші, до речі? Бо в нас усе добре. Купили ще одну частку аптеки, винаймаємо на літо дуже комфортний будиночок в Ітапаріці. Щодо решти — ну Ви в курсі про що я — то тут, як то кажуть, і «Святий Боже» не поможе. Про свої недоспані ночі навіть не розповідатиму, бо то була б неповага з мого боку.

Та, хто незмінно запалює над морем світанкову зорю, Ваша покірна слуга Флоріпедес Пайва Мадурейра або ж дона Флор дос Ґімараенс.

(Нещодавня записка дони Флор авторові)

Цю історію розповів Жоржі Амаду, народний оповідач, осілий у кварталі Ріо-Вермельйо міста Салвадор, у Бухті Всіх Святих, неподалік площі Ларґо-де-Сантана, де мешкає Ієманжа, повелителька вод.

MCMLXVI

Попри сум’яття, жалобу, сум і плач, що зазвичай панують у домі померлого в перший день після його смерті, важливо не допустити, щоб прощання відбувалось абияк. Якщо охоплена горем господиня весь час непритомніє чи припадає до труни, якщо вона у відчаї й не може приділити уваги тим, хто прийшов пом’янути небіжчика, відповідальність за це змушений взяти на себе хтось із родичів або друзів, адже ніхто з присутніх не лягає спати, і всю ніч бідолахи проводять, не маючи ані макової краплини в роті, а взимку — ще й у холоді.