Лев Толстой - Війна і мир 1-2

— Я знаю в житті лише два справжніх нещастя: муки совісті й недуга. З щастя є лише відсутність цих двох зол.

ближні

але не так, як ти думаєш,

Це цікаво, далебі.

— Що таке

— Андрюша, чому ти не попередив мене?

— Дуже рада вас бачити. Дуже рада,

— Ти знаєш, це жінка,

— Андрюша, ради бога!

— Але, мій добрий друже, ти б мала бути вдячна мені за те, що я пояснюю П'єру твою інтимність з цим молодиком.

— Справді?

Княжно, я, далебі, не хотів її образити.

— Я бажав би бачити велику людину,

— Ви кажете про Буонапарте?

— Князю, я кажу про імператора Наполеона,

«Зараз я до ваших послуг»,

— граф H. Н., капітан С. С.,

— Ставна і свіженька,

— Що це?

— Ще проситель,

зірка Почесного легіону,

«Віват, імператорі»

— Государ, я прошу вашого дозволу дати орден Почесного легіону найхоробрішому з ваших солдатів,

— Тому, хто найхоробріше тримав себе за цієї війни,

— Дозвольте Мені, ваша величність, спитати про це полковника?

Наполеон, Франція, хоробрість;

Олександр, Росія, велич;

по-грецькому

— Любий друже,

комітетом громадського порятунку.

прізвисько

— Мій дорогий,

Це великий ділок.

— Боїтеся спізнитись.

основою монархії є честь, мені здається безперечною. Деякі права та привілеї дворянства мені здаються засобами для підтримання цього почуття.

— Якщо ви дивитесь на справу з цього погляду,

Почесного легіону

на французький лад,

побачень

зачароване коло,

Наполеонівського кодексу та кодексу Юстініана,

Коленкура.

чарівної жінки, такої ж розумної, як і прекрасної.

князь де Лінь

слівця,

жінки чарівної і розумної

гран-сеньйор,

панове з посольства,

найчарівнішої жінки Петербурга

серйозно

мій паж

синьою панчохою.

«Ось вона буде моєю дружиною»,

цілком пристойне.

в багат-вечір,

по-грецькому.

«Дуже, дуже раді вас бачити»,

— Чудова!

За ним тепер усі побиваються.

у дружньому колі,

бути мужчиною.

приємність бути поміченою

І Наталі, треба признатися, до цього дуже чутлива.

предметом залицяння,

між нами кажучи,

в країні ніжного…

Ви знаєте, між двоюрідним братом і сестрою ця близькість дуже часто приводить до любові: двоюрідні — небезпечна річ. Хіба не так?

Шлюби учиняються на небесах.

поганого тону,

Люба матусю

ваш слухняний син,

Він чудесний, він не має статі,

силою порушити наказ,

жовч і прилив до голови. Не турбуйтеся, я заїду завтра,

— Герцог Ольденбурзький переносить своє нещастя з незвичайною силою характеру і спокоєм,

— Дорогий мій, з 500 тисячами війська було б легко мати гарний стиль,

Він до неї дуже уважний.

треба бути меланхолійним. Він дуже меланхолійний при ній,

— Справді?

Сільські дерева, ваше темне гілля струшує на мене морок і меланхолію.

Смерть рятівна і смерть спокійна.