Григорій Квітка-Основ’яненко: Салдатцький патрет

[1] Латинськапобрехенька. – йдеться про новелу-анекдот про художника Апеллеса (II пол. IV ст. до н. є.) та про невігласа-шевця, який вирішив покритикувати твір знаменитого живописця. Апеллес відповів йому: Nе sutor ultra (supra) crepidam («Не вище сандалій, шевчику!»). Оскільки Квітка знав цю новелу ще з шкільних текстів, він, звертаючись до читача у «Супліці до пана іздателя», писав: «Ти, може, приятелю, не позабував того, що змалу у школі вчив, так і згадаєш якусь латинську побрехеньку, що я тобі по-своему розкажу» (Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 113).

[2]«Всемирна» – молитва на честь богородгщі «Всемирная слава», яка виконується під час суботньої церковної відправи.

[3]…і такий бог бряде – і така ікона гарна.

[4]…морква огородня – а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову… – Маються на увазі жіночі сварки між чоловіком і жінкою; бурчання.

[5]…старці співають Лазар я… – тобто пісню-псалом про бідного Лазаря.