Джеймс Джойс - Улісc

Він подивився вслід широкій накидці останнього полісмена. Цих субчиків краще обминати десятою дорогою. Джек Пауер міг би розказати багато чого потаємного: батько у нього там слідчим. Якщо хлопець випендрюється при затриманні, то потім у буцегарні йому дають хіба ж так прикурити. Хоч зрештою їх теж можна зрозуміти, робота у них з біса морочлива, а надто для молодих. Того дня коли Джо Чемберлен {327} 327 (153) Джозеф Чемберлен (1836—1914) — англ. державний діяч, противник гомрулю, виступав за агресивну політику в Південній Африці. отримував свій диплом у Триніті, той кінний полісмен відпрацював усю свою законну платню. Цього вже ніхто не заперечить! Його кінь слідом за нами цокотів копитами по Еббі-стрит. Мені повезло, я змикитив ускочити до Меннінга, а то була б велика біда. А той гепнувся дуже потужно, слово чести. Мабуть, розчерепив собі голову об бруківку. Не треба було мені водитися з цією медичною братією. І з студентиками Триніті в їхніх академічних головних уборах. Самі ж почали. А проте спізнався з цим хлопцем, із Діксоном {328} 328 (153) Діксон , студент-медик — один із персонажів «Портрета». , він потім у Скорботній Матері зав’язав мені вавку, а тепер він на Голлс-стріт, де місіс Пюрфуа-Чистовір. Колеса в колесах. Я й досі чую ті поліційні сюрчки. Враз усі дременули. Тому він мене й запам’ятав. Передати мене в руки поліції. Саме тут і розпочалося.

— Слава бурам!

— Слава Де Вету {329} 329 (153) Кристіан Р. Де Вет (1845—1922) — славетний полководець бурів. !

— Чемберлена на гілляку!

Дундуки: зграя щенят, що дзявкають до нестями. Вінегар Гілл {330} 330 (154) Вінегар Гілл у графстві Вексфорд — місце поразки повстанців 1798 р. . Оркестр цеху маслоробів. А за кілька років половина з них уже стануть суддями або урядовцями в державних установах. Розпочнеться війна, і всі бігом до війська — ті самі, що ладні були хоч і на смерть заради {331} 331 (154) Хоч і на смерть заради — з патріотичної пісні «Боже спаси Ірландію» Т. Д. Саллівана (1827—1914). .

Ніколи не знаєш, з ким ти говориш. Корні Келлегера манить приклад Гарві Даффа {332} 332 (154) Гарві Дафф — персонаж п’єси «Шогрон» (1860) ірл. драматурга Дайона Бусіко (1822—1890). . Як і того Пітера чи Деніса чи Джеймса Кері, який виказав непереможних. Член муніципалітету. Підбивав молодь, щоб вони прилучалися до справи. І весь цей час отримував у лапу від таємної поліції. Потім його кинули як непотріб. Зрозуміло чому ці нишпорки в цивільному завжди заграють із служницями. Того, хто постійно ходить в уніформі, розпізнати не штука. Спочатку полялякати з нею біля чорного ходу. Трохи полапати. Тоді наступний крок. А хто він такий той чоловік, що знай навідується до вашої хати? А хазяйський хлопець, що він каже? Піддивляється в замкову шпарину. Підсадна качка. Розпалений юний студент блазнює, крутячись біля її пухких рук, а вона прасує білизну.

— Це ж твої, Мері?

— Та не ношу я такого… Одчепіться, а то розкажу про вас вашій мамі. Вернулися додому аж під ранок.

— Грядуть великі переміни {333} 333 (154) Грядуть великі переміни — перший рядок пісні англ. поета Генрі Рассела (1813—1900). , Мері. От скоро сама побачиш.

— То й тіштеся собі з вашими великими перемінами.

Так само вони і з барменшами. І з продавщицями в тютюновій лавці.

Джеймс Стівенс придумав найкраще. Він їх добре знав. Осередки з десяти членів, кожен може виказати тільки своїх. Шінн Фейн. Позадкуєш — тебе заріжуть. Невидима рука {334} 334 (154) « Невидима рука » (1864) — популярна мелодрама Тома Тейлора. . А залишишся — розстріляють. Дочка тюремного ключара допомогла йому драпонути з Ричмонда, потім у Ласк і гайда далі. Зупинився в готелі «Букінгемський палац», під самим їхнім носом. Ґарібальді.

Треба щоб він усіх приваблював. Парнелл. Артур Гриффіт хлопець хоч куди, а от люд його не сприйме. Йому любо слухати балаканину про наш рідний милий край. Коли всяку бридню верзякають. Як у буфеті дублінської хлібопекарні. Дискусійні клуби. Що республіканський лад це найкраща форма правління. Що мовне питання треба вирішити перш, ніж усі економічні проблеми. Нехай ваші дочки приваблюють їх до вашого дому. Гойно частуйте їх наїдками і напоями. На Михайла смажену гуску. Ось вам ласий кусень м’ясця з приправами. Полийте його гусячим жиром, поки він не охолов. Ненаїджені ентузіасти. Скибка хліба на пенні {335} 335 (154) Скибку хліба на пенні видавала Армія Спасіння кожному, хто приєднувався до її вуличних процесій. і марш за оркестром. Тому, хто краяв хліб, ані крихти. Думка, що найсмачніша підлива дістанеться комусь іншому. Почуваються зовсім як удома. Дайте-но оті абрикоси, чи то пак персики. Цього дня вже не довго чекати. Сонце гомруля встає на північному заході.