Джеймс Джойс - Улісc

Старий удівець із нечесаним волоссям, у ліжку, вкритий з головою, постійно зітхає; Атос, хворий пес; аконіт, що він застосовував, збільшуючи дози по гранах і скрупулах, аби зняти напади невралгії; мертве обличчя сімдесятилітнього старого, що наклав на себе руки, прийнявши отруту.

Чому Блум переживав напади гризот?

Тому що, бувши незрілий і нетерплячий, ставився без поваги до певних звичаїв та вірувань.

Як наприклад?

До заборони вживати м’ясо й молоко за однією трапезою, до щотижневих обговорень плутано абстрагованими, шалено приземленими, меркантильними співексєдиновірцями; до обрізань немовлят чоловічої статі; до надприродного характеру юдейського Писання, до невимовности тетраграматону {910} ; до священности суботи.

Якими видавалися йому нині ці звичаї та вірування?

Не розумнішими, ніж видавалися йому тоді, й не менш розумними, ніж інші звичаї та вірування видавалися тепер.

Яким був його перший спомин про Рудольфа Блума (нині покійного)?

Рудольф Блум (покійний нині) розповідає своєму синові Леопольду (шестирічному), в ретроспективно-зворотному порядку, про пересування між Дубліном, Лондоном, Флоренцією, Міланом, Віднем, Будапештом, Сомбатхеєм і про проживання в перелічених пунктах, виражаючи задоволення (дід його особисто бачив Марію Терезію, імператрицю австрійську й королеву угорську), даючи принагідно комерційні напучування (бережи пенси, а фунти вже й самі збережуться). Під час оповіді Леопольд Блум (шестиліток) раз по раз тицяв пальцем у географічну (політично- польді тичну) мапу Європи, висуваючи ідеї про відкриття мережі комерційних підприємств у різних згадуваних центрах.

Чи час з однаковим успіхом, але різним чином стер пам’ять про ці пересування в оповідача й слухача?

В оповідача з плином літ і завдяки вживанню наркотичних засобів, тоді як у слухача — з плином років і завдяки відволіканню сторонніми враженнями.

Які ідіосинкразії в оповідача були похідними наслідками амнезії?

Іноді той харчувався, не скинувши попередньо головного убору. А то жадібно ковтав аґрусовий кисіль із вершками просто з тарілки, нахиляючи її до рота. А ще, бувало, видаляв рештки їжі зі своїх губів за допомогою старого конверта чи якого іншого шматка паперу, що трапиться напохваті.

Які два вияви сенільности траплялися найчастіше?

Короткозоре перелічування монет пальцями, відрижка пообідавши.

Які речі приносили йому часткову втіху в цих спогадах?

Страховий поліс, чекова книжка, свідоцтво про володіння облігаціями.

Зведіть Блума, шляхом перехресного помноження всяких злигоднів, від яких його захищали ці три запоруки, а також шляхом вилучення всіх позитивних цінностей, до нікчемно малої негативної ірраціонально-ірреальної величини.

Послідовно, в порядку сходження вниз до ілотії: Вбогість: доля вуличного торгівця підробними коштовностями, стягувача злісних і спірних боргів, збирача податку на вбогих та решти місцевих податків. Скніння: доля злісного банкрота з жалюгідними залишками майна, котрий виплачує по 1 ш. 4 п. за фунт, людини-сандвіча, розповсюджувача проспектиків і рекламок, нічного волоцюги, брехуна-виказувача, матроса-каліки, сліпого юнака, поліційного поплічника-перестарка, некликаного гостя, блюдолиза, улесливого підлабузника, міського посміховиська, що сидить на лавці в парку під старою дірявою парасолькою. Злиденність: доля мешканця будинку для перестарків (при Королівській лікарні) в Кілмейнгемі, жителя лікарні Симпсона для зубожілих, але шановних джентльменів із повною інвалідністю через подагру або втрату зору. Надір падіння: старезний немічний напівбожевільний злидень, позбавлений громадянських обов’язків і прав, утримуваний громадським коштом напівмрець.

З якими ще додатковими приниженнями?

Холодна байдужість люб’язних колись дам, зневага енергійних чоловіків, приймання черствих окрайців, відведені вбік погляди зустрічних знайомців, обгавкування незаконними незареєстрованими бродячими псами, дитячі бомбардування фруктово-овочевими набоями малої, нікчемної або й менше ніж нікчемної вартости.

Що могло б відвернути подібну ситуацію?

Кончина (зміна стану); від’їзд (зміна місця).

Чому слід віддати перевагу?

Останньому, згідно з лінією найменшого спротиву.

Які міркування робили від’їзд не таким-то вже й небажаним?

Постійне співмешкання шкодить взаємній терпимості до особистих вад. Дедалі глибше вкорінюється звичка до самостійного придбавання. Необхідність протидіяти неперервній прикутості перериваністю ефемерних перебувань.