Джеймс Джойс - Улісc

Яку лінію дій накреслив він для себе в такій якості?

Лінію, що пролягала посередині між надмірною поблажливістю і зайвою суворістю: у різнорідному суспільстві, складеному з яких завгодно класів, нескінченно мінливому в масштабах соціальної нерівности, здійснювати безпристрасне, однорідне, беззаперечне правосуддя, пом’якшуючи його щонайширшим лібералізмом, одначе хай воно буде вкрай скрупульозне у випадках конфіскації майна, рухомого й нерухомого, на користь корони. Лояльні до законної найвищої влади в країні, спонукувані природженою любов’ю до прямоти, його цілі залучали б суворе підтримування суспільного ладу, усунення численних зловживань, хай і не всіх одразу (позаяк будь-котрі реформи й заходи економії, слугуючи лиш попередніми рішеннями, мають випливати, як похідні, з вирішення остаточного), дотримання букви закону (звичайного й торгового прав та законів парламентських) супроти всіх зловмисників, що гуртуються у спілки, й супроти всіх правопорушників, котрі діють навсупереч місцевим правилам та установленням, усіх воскресителів (шляхом браконьєрства та дрібних крадіжок дров) полишеного за давністю сервітуту {904} , всіх велемовних підбурювачів міжнародних гонінь, усіх паліїв міжнародної ворожнечі, всіх ницих баламутів домашньої безхмарности, всіх запеклих руйначів домашньої шлюбности.

Доведіть, що він любив прямоту від ранньої юности своєї.

1880 року, навчаючись у середній школі, він признався юному Персі Епджону про свою невіру в догмати Ірландської (протестантської) церкви (в яку батька його, Рудольфа Вірага (згодом Рудольфа Блума) навернено з юдаїстської віри 1865 року Товариством поширення християнства серед євреїв), пізніше полишеної ним задля переходу в католицтво, у період свого одруження, й задля оного, 1888 року. 1882-го, в пору своєї юнацької дружби з Деніелом Магрейном та Френсісом Вейдом (припиненої внаслідок дочасної еміґрації того першого) він обстоював у години нічних спільних їхніх прогулянок політичну теорію колоніальної (зокрема канадської) експансії {905} та еволюційні теорії Чарльза Дарвіна, викладені в «Походженні людини» й «Походженні видів». 1885 року він публічно висловлювався за підтримку колективної і національної економічної програми, яку просували Джеймс Фінтан Лейлор, Джон Фішер Муррей, Джон Мітчел, Дж. Ф. К. О’Брайєн {906} та інші, а також підтримував аграрну політику Майкла Девітта, конституційну агітацію Чарльза Стюарта Парнелла (Ч. П. від міста Корка), програму миру, реформ і заходів економії Вільяма Юарта Гладстона (Ч. П. від Мідлотіена, Півн. Брит.) і, висловлюючи свої політичні переконання, видерся в надійне укриття, утворене розгалуженнями крони дерева на Нортумберленд-роуд, аби поспостерігати вступ до столиці (2 лютого 1888 року) урочистої смолоскипної ходи двадцяти тисяч, поділених на 120 ремісничих корпорацій, які ескортували, з двома тисячами запалених смолоскипів, маркіза Рипонського та Джона Морлея.

Скільки і як гадав він платити за свою заміську резиденцію?

Згідно з проспектом Діяльного Іноземного Акліматизованого Націоналізованого Дружньо Державою Субсидійованого Будівельного Товариства (заснованого 1874 року), не більше 60 ф. на рік, що становило 1/6 забезпеченого прибутку, отримуваного від найнадійніших цінних паперів, або ж 5 простих відсотків від капіталу 1200 ф. (продажна вартість при купівлі з розстроченням на 20 років), з якого 1/3 належить виплатити при здійсненні купівлі, а решта суми — 800 ф. плюс 2½ % від них же, у вигляді щорічної ренти належить виплачувати поквартально, рівними річними внесками, аж до ліквідації шляхом погашення всієї суми позики, наданої на термін 20 років для цілей купівлі, що в сукупності давало орендну плату в 64 ф., включно з рентою землевласника, тоді як папери на право володіння мали зберігатися в орендаря (чи орендарів), із пунктом, що застерігає вимушений продаж, позбавлення права викупу заставної та взаємну компенсацію на випадок тривалого прострочення визначених виплат, і за відсутности таких перешкод володіння переходить у повну власність позичаючого наймача по закінченню обумовленого періоду.

Які швидкі, але ненадійні засоби збагачення могли б полегшити незагайну купівлю?

Особистий бездротовий телеграф, що передав би за допомогою тире й крапок результат національного кінноспортивного гандикапу (простого чи з перешкодами) на 1 чи більше миль і сотень футів, виграного аутсайдером за ставок 50 до 1 в Аскоті о 3 годині 8 хвилин пополудні (за Ґрінвічем), так, щоб повідомлення могло бути отримане й враховане тим, хто робить ставку в Дубліні о 2 годині 59 хвилин (за Дансінком) {907} . Несподіване знайдення предмета великої грошової вартости (коштовного каменя, дуже рідкісної поштової марки, наклеєної чи ненаклеєної (7-шилінгова бузкова, без зубчиків, Гамбурґ, 1866; 4-пенсова рожева, на синьому папері, з зубчиками, Велика Британія, 1855; 1-франкова темно-сіра, службова, пробита, з діагональною надпечаткою, Люксембург, 1878), старовинного династичного персня, унікальної реліквії, в незвичайному місці або в незвичайний спосіб: у повітрі (впустив орел, ширяючи), у вогні (серед звуглілих решток знищеної пожежею будівлі), в морі (поміж викинутих при кораблетрощі речей, що плавають або затонули; на покинутому людьми кораблі), на землі (в шлунку їстівної дичини). Дарча іспанського в’язня на якийсь стародавній скарб, у коштовностях, монетах чи зливках, довірений платоспроможній банківській корпорації 100 літ тому з 5 складних відсотків, повною вартістю 5 000 000 ф. ст. (п’ять мільйонів фунтів стерлінгів). Контракт із необачним контрагентом на постачання 32 партій певного товару на умовах оплати готівкою по доставці за початкової плати ¼ пенса і з подальшим зростанням у геометричній прогресії зі знаменником 2 (1/4 п., 1/2 п., 1 п., 2 п., 4 п., 8 п., 1 ш. 4 п., 2 ш. 8 п., усього 32 члени). Продуманий план, заснований на вивченні законів імовірности, як зірвати банк у Монте-Карло. Розв’язання багатовікової проблеми квадратури круга, урядова премія 1 000 000 фунтів стерлінгів.