Чи послухався Стівен його знаку?
Так, він тихо увійшов, допоміг зачинити двері й взяти їх на ланцюжок, після чого так само тихо пішов слідом за спиною, ногами в домашніх капцях та засвіченою свічкою того чоловіка через передпокій, повз промінь світла з-під дверей ліворуч і обережно вниз, по п’ятьох східцях, що звертають убік, до кухні Блумового дому.
А що робив Блум?
Він загасив свічку, спрямувавши потужний потік видихнутого з рота повітря на її полум’я, присунув до коминка два соснові стільці з ложкоподібними сидіннями, один для Стівена, спинкою до вікна, що дивилося в двір, другий — для себе, про всяк випадок, опустився на одне коліно, розклав на решітці коминка погребне вогнище з перехрещених соснових трісок, пістрявих паперових клаптиків і неправильних многокутників найкращого вугілля «абрам» по двадцять одному шилінгу за тонну, зі складів фірми «Квіт і Мак-Дональд», Д’Ольєр-стрит, 14, підпалив папір у трьох місцях, де він витикався назовні, одним запаленим «люцифером», вивільняючи тим самим потенційну енергію, вміщену в паливі, завдяки даній його елементам вуглецю й водню можливости входити у вільне поєднання з киснем повітря.
Про які аналогічні видіння подумав Стівен?
Про інших людей, які в інший час і в інших місцях, ставши на одне коліно чи й на обидва, розпалювали для нього вогонь: про брата Майкла в лікарні коледжу Товариства Ісусового в Клонгоуз-Вуд, Саллінс, графство Кілдер; про свого батька, Саймона Дедала, в голій необставленій кімнаті їхнього першого житла в Дубліні, Фіцгіббон-стрит, будинок номер тринадцять; про свою хрещену матір, міс Кейт Моркан, в оселі її вмирущої сестри, міс Джулії Моркан, Ашерс Айленд, 15; про свою матір Мері, дружину Саймона Дедала, в кухні будинку номер дванадцять на Північній Річмонд-стрит, уранці в день свята Святого Франциска Ксаверія 1898 року; про отця Батта, декана, у фізичному кабінеті університетського Коледжу, Північна Стівенс-Ґрін, 16; про свою сестру Діллі (Делію) в будинку їхнього батька у Кабрі.
Що вздрів Стівен, підвівши свій погляд на висоту одного ярда від вогнища, в напрямі протилежної стіни?
Нижче низки п’яти дверних дзвіночків на пружинках криволінійну, протягнуту навкіс між двома гачками в ніші біля коминкового стояна, шворку, на якій висіли чотири носові хустинки невеликого квадратового формату, складені й незакріплені, послідовно зімкненими прямокутниками, а ще пару сірих жіночих панчіх із фільдеперсовими п’яткою і верхом, у звичайному положенні, схоплених трьома вертикальними дерев’яними прищіпками, дві з боків і одна в точці дотику.
Що побачив Блум на плиті?
На правій (меншій) поличці для підігріву їжі — синю емальовану каструлю, на лівій (більшій) — чорного залізного чайника.
Що зробив Блум на плиті?
Переставив каструлю на ліву поличку, взяв залізного чайника й поніс до мийниці, маючи намір пустити струмінь води, покрутнувши кран, аби вона могла текти.
Чи ж потекла вона?
Так. Із водосховища Раундвуд {882} , що в графстві Віклоу, місткістю в 2400 мільйонів галонів, просочуючись через попідземний акведук в одну чи дві труби, з фільтрами, збудований із проектною вартістю обладнання 5 фунтів стерлінгів за погонний ярд через Даргл, Ретдаун, Долину Даунсів і Каллоугіл у водосховище площею 26 акрів у Стиллоргені, на відстані 22 англійських миль, а звідтіля по системі допоміжних відстійників, із перепадом висоти 250 футів, до межі міста біля моста Юстас і Горішньої Лісон-стрит, хоча внаслідок тривалої літньої посухи та повсякденного споживання обсягом до 12,5 мільйонів галонів рівень води впав нижче порога водозливної греблі, через що окружний інспектор та інженер водогінної мережі містер Спенсер Гарті, М. І. [441], за вказівкою управління водогону заборонив використання міської води для будь-яких цілей, окрім домашнього споживання (передбачаючи, що виникне необхідність удатися до непридатної для пиття води Великого й Королівського каналів, як 1893 року), особливо ж у зв’язку з тим, що Богадільня Південного Дубліна, навсупереч лімітові в 15 галонів на день для одного незаможного, а той ліміт замірювався шестидюймовим водоміром, викрита була в щонічному виливанні зайвих 20 000 галонів, згідно з показами водоміра, за заявою муніципального юрисконсульта містера Ігнатіуса Райса, повірника, і, тим самим, у діях, що завдають збитків іншій частині населення, здоровим і платоспроможним платникам податків.
Що в воді захоплювало Блума, водолюба, водочерпія, водоноса, коли він повертався до плити?
Читать дальше