Рукопис роману не виявлено. Згаданий машинописний текст, що зберігся в архіві-музеї (Київ), датований 1929 р., тому слід вважати, що він готувався для журналу «Життя й революція».
Подається за першодруком.
Епіграф (лат.)
Ви — німкеня? (нім.)
Я питаю, чи Ви — німкеня?.. У Вас німецька вимова (нім.).
Так, так, я — німкеня, цілком правильно… Мій батько приїхав сюди механіком і тут помер… Заходьте, будь ласка, чим я можу прислужитися? (нім.).
Я шукаю родича, і мені дали цю адресу… Жилянська, 42 (нім.).
Гарна, добра дівчина, шкода лише, що стрижена! (нім.).
Ох, який статечний чоловік, дуже елегантний і гарний! (нім.).
Це небезпечно для дівчини, в якої немає батьків, і взагалі це до добра не доведе… (нім.).
Найлюб'язнішою жінкою з усіх, яких вона знала будь-коли (нім.).
Дівонько, красунечко, віддайся за мене… (нім.)
« В чарах кохання моє дівування… » — Тут дещо довільно процитовані рядки популярної поезії українського поета К. Білиловського (1859–1938), яка входить до численних українських збірників, антологій, всеможливих «декламаторів». Покладена на музику, вона стала народною піснею, варіанти якої записані в різних областях України. У найповнішому виданні поетичної спадщини К. Білиловського (К.: Рад. письменник, 1981) строфа, винесена в епіграф роману, звучить так:
В чарах кохання моє дівування
Хочу я вільно, як пташка, прожить,
Вільне обрання і вільне кохання,
Серденьку воля, як хоче любить!.. (С. 72).
З дуже гарного роману . — Джерело цього епіграфа встановити не вдалося.
Канів — районний центр Черкаської області, відомий із 1144 р.
Жилянська вулиця — колишня назва вулиці Жаданівського в Києві (імені активного учасника революції 1905–1907 рр. у Києві Б. П. Жаданівського).
Нархарч — система народного харчування (їдальні, буфети тощо).
Бупр — будинок примусової праці.
Політехніка — Тут: політехнічний інститут.
Караваївські лазні — розташовані на вул. Караваєвській у Києві (тепер вул. Льва Толстого). Володимир Опанасович Караваєв (1811–1892) — професор Київського університету, хірург І офтальмолог. Перший декан медичного факультету університету. Один з основоположників вітчизняної офтальмології, практично перший у Росії хірург-окуліст. Був обраний почесним громадянином м. Києва.
Арсенальна — вулиця в Печерському районі м. Києва. Назву дістала від заводу «Арсенал».
Серен Кіркегор (Серен К’єркегор; 1813–1855) — датський філософ, попередник екзистенціалізму. Справжня філософія, за його вченням, мусить мати глибоко особистісний характер. Звідси невизнавання ним філософії німецьких ідеалістів, які мислять лише з загальносуспільних позицій.
Айвазовський Іван Костянтинович (1817–1900) — російський живописець. Уславився полотнами на морську тематику («Дев'ятий вал», «Чорне море»), відомий і як автор картин з життя українського народу («Чумацька валка», «Весілля на Україні»).
Кайзерлінг Герман (1880–1946) — німецький письменник і філософ-ірраціоналіст. Проповідував повернення до цілісності буття через пізнання східної мудрості («Мандрівний щоденник філософа»).
Робесп’єр Максимільєн (1758–1794) — діяч Великої Французької революції. Один з керівників якобінців (революційних демократів), відзначався бурхливою революційною енергією, безстрашністю, видатними організаторськими здібностями. Внаслідок контрреволюційного перевороту 9 термідора (27 липня 1794 р.) був гільйотинований.
Шопен Фридерик Францішек (1810–1849) — польський композитор і піаніст. Творчість Шопена — епоха у світовій музиці завдяки високому ідейно-художньому рівню та новаторству форми (мелодики, ритміки, гармонії). Шопен використовував елементи народної музики інших слов’янських народів, зокрема українців.
Мендельсон-Бартольді Якоб Людвіг Фелікс (1809–1847) — німецький композитор, диригент, органіст, засновник першої німецької консерваторії (1843).
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу