Мишель Монтень - Проби

Фульк III, померлий 1040 року, брав участь у Хрестовому поході.

Терес — тракійський цар.

Кардинал Борромео (1538–1584) — архієпископ Мілана, святий, відомий своїм аскетичним життям, хоча походив з багатого роду.

Фераулес (бл. 625 — бл. 547 до Р. X.) — давньогрецький мислитель, родоначальник античної філософії і науки, засновник мілетської школи.

Пан де Вервен здав місто Булонь королю Англії Генріхові VIII.

Харонд — грецький праводавець, діяв у Катанії на Сицилії.

Германік — сестринець цезаря Тиберія, консул у XII ст. по Р. X. Приборкував повстання у Паннонії і завдав поразки германцям на чолі з Армінієм.

Теофіл — цезар візантійський.

…вважаючи початком року січень… — початок року почали лічити у Франції від січня допіро 1567 року, коли Паризький парламент затвердив декрет Карла IX.

Дук Бретонський — Жан II, померлий 1305 року.

Климент V — Папа Римський від 1305 до 1316 року, перед тим був архієпископом Бордо і звався Бертран де Гот, тому Монтень називає його сусідою.

Дикеарх — цей філософ заперечував, що людина має душу.

Кентавр Хірон — син Хроноса і німфи, вирізнявся серед кентаврів добротою і мудрістю, Аполлон та Артеміда навчили його лікувати і полювати, згодом став наставником Ахілла, Геракла, Ясона та інших героїв. Страждаючи від випадкової рани стрілою, зголосився замінити Прометея, поступившись йому своїм правом на безсмертя, і посів місце серед сузір'їв, назвавшись Стрільцем.

Данаїди — у грецькій міфології 50 дочок царя Даная, які за батьковим наказом убили у шлюбну ніч своїх чоловіків. На покару їх засуджено в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку.

Клеант — філософ із III віку, очолив школу стоїків після смерті Зенона.

Аполлодор — граматик і мітолог атенський, жив у II ст. до Р. X.

Центона — твір, складений з уривків, насмиканих у різних авторів.

Леліо Капілупі (1498–1560) — поет із Мантуї, автор сатир проти ченців, написаних у формі центони.

Юст Ліпсій (1547–1606) — славетний гуманіст нідерландський, видавець давньоримських письменників.

Епіхарм — давньогрецький комедіограф.

Етьен де Ла Боесі (1530–1563) — Монтенів друг, великий французький гуманіст.

Ґаза — філолог візантійський XV ст.

Брадаманта і Анджеліка — героїні поеми Аріосто Роланд Несамовитий.

Карнеад (219–125 до Р. X.) — грецький філософ, творець доктрини скептицизму.

Спевсипп (394–334 до Р. X.) — грецький філософ, голова Академії після Платона.

Каллістен — філософ грецький, супроводжував Олександра Великого в його походах.

Алкивіад (бл. 450–404 до Р. X.) — атенський стратег під час Пелопоннеської війни. Виступив проти Сиракуз, потім перейшов на бік Спарти, згодом утік до Персії.

Гегесій — грецький філософ III ст.

Менандр (бл. 343—бл. 291 до Р. X.) — давньогрецький поет-комедіограф, головний представник нової аттичної комедії. Зображував побутові конфлікти родинного життя.

Аристофан — граматик олександрійський II ст. до Р. X.

Ґруші, Ґерант, Б'юкенен і Мюре — Монтеневі учителі в Бордоському колежі.

Андреа де Ґувеа — принципал чи директор Ґієнського колежу в Бордо.

Ла Боесі справив на Монтеня після своєї смерті 1563 року дуже глибокий вплив. Умираючи, він заповів Монтеню свою «книгозбірню», де було багато творів стоїків. Монтень оприлюднив твори свого друга, за винятком Розправи про добровільне рабство.

Сарлак — містечко, де народився Ла Боесі.

Павсаній — вождь Спарти, 479 року переміг персів у битві під Платеями. Проте згодом, прагнучи стати володарем усієї Греції, шукав підтримки в персів.

Авл Постумій Туберт — римський диктатор (131 до Р. X.).

Зенобія — королева Пальміри, яка процвітала за її панування, поки 479 року її не подолав римський цезар Авреліан.

Ґалліон — римський сенатор, банітований за повелінням цезаря Тиберія.