Мишель Монтень - Проби

Сакраменти — святі дари.

Саксаган кому — смерть.

Сальва — залп.

Світотвір — усесвіт.

Своєум — сам собі на умі.

Секундувати — бути секундантом.

Сестринець — племінник.

Скалозуб — пересмішник.

Скапарити — підробити.

Сквар — спека.

Скит — скіф.

Скритник — той, хто таїться.

Славута — доблесний лицар.

Сливе — майже.

Сліпи — очі.

Смалкий — міцний, лютий.

Смілько — сміливець.

Смуток — сум.

Снуватися — низатися, ходити туди-сюди.

Соборування — останнє причащання.

Сомельє — підчаший, виночерпій.

Сопутець — попутник.

Списувати — описувати.

Спіжарня — комора.

Спіткати — зустріти.

Сподобитися — удостоїтися.

Спожиткувати — використовувати.

Справилля — начиння, знаряддя.

Староденний — старовинний.

Старожитній — стародавній.

Старчити — вистачати.

Стійкість — вартість.

Сторонництво — партія.

Сторонничий — упереджений.

Сточувати бій — битися, вести бій.

Стравний — поживний.

Стратенець — засуджений до страти.

Страхолюдний — страшний.

Стрімчак — скеля, шпиль.

Струсь — страус.

Ступінь — крок.

Сухозлітка — мішура.

Схизма — єресь.

Схотінки — капризи.

Тарапата — клопіт, халепа.

Тарча — щит.

Твердиня — фортеця.

Теби — Фіви.

Тестамент — заповіт.

Тиньк — штукатурка.

Тичба — юрба.

Тишко — мовчун.

Тра' — треба.

Трактувати — вести переговори.

Триб — спосіб.

Тропи вхопити — вийти на добру дорогу.

Трям — дерев'яна балка.

Тужні — сухожилля.

Тхір — боягуз.

У тяж заходити — вагітніти.

Уд — фалос.

Удати щось — зобразити, зробити.

Удобрухати — ублагати, умовити.

Узграничний — мешканець пограниччя.

Уйняти кому честі — збезчестити.

Уконтентувати — задовольнити.

Уматеріти — змужніти, вирости.

Уморити борг — списати борг.

Упекти — дошкулити, вразити.

Упомлу очей — умить.

Ураза — образа, рана.

Уринування — сечовипускання.

Усталити — запровадити, встановити.

Учвал — галопом.

Фестини — свято.

Фоса — рів.

Фрашка — жарт, епіграма, дрібниця.

Хапанина — розхоплення, хабар.

Хвойда — повія.

Химороди — вигадки.

Химородниця — знахарка, ворожка.

Хиренний — старий, немічний.

Хиряк — дряхлий.

Хлоста — побиття.

Хов, хову — зразок, зразка.

Ходак — черевик.

Хоругва — військовий загін.

Хосен — вигода, користь.

Хоха — чудовисько, дивовижа.

Цера — колір обличчя.

Церегелі — зайві церемонії.

Цимбал — дурень.

Ціха — віха.

Цуґлі — віжки.

Цупити — тягти, носити.

Цурка — дочка.

Чардак — палуба.

Чеберяння — витанцьовування.

Челюсть — війстя, вхід.

Черес — пояс із грошима.

Чесняк — чесна людина.

Чинш — плата за помешкання, податок.

Чування — пильнування, сидіння без сну.

Чубрій — простолюд.

Чупрун — хлоп, ратай.

Шаленяк — навіженець.

Шамотати — борсатися.

Шамотня — біганина, крутанина.

Шанці — окопи.

Шарлат — багряниця.

Шафар — ключник.

Шермицерія — фехтування.

Шик — стрій.

Шкилювати — насміхатися.

Шкотський — шотландський.

Шлюбованці — молоді.

Шмарувати — мазати.

Шпада — шпага.

Шпетний — поганий.

Штудерно — майстерно.

Штукувати — підробляти.

Щирувати — говорити відверто.

Яловий — безплідний.

Ярміс — спосіб діяти.

Ярування — яріння, жага.

Яскиня — печера.

(Уклав А. Перепадя)

Едвард, принц Валлійський — син короля англійського Едварда II і батько Річарда II, названий Чорним, переможець у битві під Пуатьє (1356), в якій потрапив у полон король Французький Жан Добрий. Монтень переказує тут епізод із хроніки Фруасара.

Ґієнь — історична область на південному заході Франції, мала статус провінції. До XIII ст. називалася переважно Аквитанією. Триста років перебувала під владою Англії, поки не возз'єдналася з Францією.

Скандерберг — національний герой Албанії XV ст., вів боротьбу з турками.

Конрад III — 1140 року змагався з вельфами (баварськими дуками) за престол, ведучи облогу Вайнсберга.

Пелопід — грецький воєначальник, Епамінонд — теб'янський (IV ст. перед Р. X.).

Діонисій Старший — тиран сиракузький (IV ст. перед Р. X.).

Реґій — нині Реджо, місто у Калабрії.

Зенон — правильно Стенон.