Мишель Монтень - Проби

Перузія — у Плутарха не Перузія, а Пренест. Монтеня ввів в оману перекладач Аміо.

Ґаза — палестинське місто.

Карло Ґіза — кардинал лотаринзький, Ґізи відігравали велику роль в історії Франції XVI ст. Згаданий старший брат кардинала Франциск виступив у релігійних війнах на боці католиків і загинув 1563 року від руки протестанта. Його молодший брат, клюнійський абат, помер через десять днів після його загибелі.

Старожитній маляр — маляр атенський Тімант (IV ст. перед Р. X.).

Ніобея (Ніоба) — у грецькій міфології дочка Тантала, дружина теб'янського царя Амфіона. Пишаючись численним потомством (12, 14 чи 20 дітей), Ніобея образила хвальковитістю богиню Літо (Латону) — матір Аполлона та Артеміди. За це діти Літо стрілами з лука убили всіх дітей Ніобеї, а сама Ніобея скам'яніла з горя.

У перекладі Андрія Содомори: «Од горя заціпеніла нараз».

Фердинанд I(1503–1564) — вів війну з Ізабеллою Ягелонською, вдовою по угорському королю Яношу Запольському.

Канни — селище в Італії (область Апулії). Під час 2-ї Пунічної війни картагенське військо Ганнібала ударами з флангу оточило і знищило 70-тисячну римську армію.

Тальва (Тальна) (163 р. до Р. X.) — римський консул, завоював Корсику.

Діодор Діалектик (Кронос) — філософ мегарської школи.

Бертран дю Ґесклен (бл. 1320–1380) — національний герой Франції часів Столітньої війни, завершив визволення батьківщини від англійської окупації.

Бартоломео д'Альвіано (1455–1515) — венеційський верховода і поет.

Теодоро Трівульціо (1448–1518) — воєначальник венеціанців.

Трофей — пам'ятник на честь перемоги.

Никій (V ст. до Р. X.) — атенський воєначальник.

Агесилай (IV ст. до Р. X.) — вождь спартанців.

Ян Жижка (1360–1424) — вождь гуситів у Чехії.

Віклеф (Вікліф), Джон (бл. 1330–1384) — англійський реформатор, ідеолог бюргерської схизми, предтеча Реформації. Вимагав секуляризації церковних земель, відкидав необхідність папства, а також низки обрядів і таїнств.

Баярд (П'ер дю Таррай), нар. 1473 — національний герой Франції, взірець усіх лицарських цнот.

Максиміліан (1459–1519) — правнук короля Іспанського Філіппа II.

Кір — Кір II Великий, цар перський (бл. 560–529 до Р. X.); його історію описав Ксенофонт у своїй Кіропедії.

Марк Емілій Лепід — консул у Римі, з Октавом Августом та Антонієм утворив другий тріумвірат.

Лікон — філософ атенський з III віку до Р. X.

Славетні брати — Публій і Гней Сципіони, командири римського війська у війні проти картагенців.

Геллеспонт — давньогрецька назва Дарданелл.

Публій Квінтилій Вар (бл. 53 до Р. X. — 9 по Р. X.) — римський воєначальник, намісник провінції Германія. Зазнавши нищівної поразки в Тевтобурзькому лісі від германських племен на чолі з Армінієм, покінчив життя самогубством.

Генріх VII (1457–1509) — англійський король з 1485 року, перший з династії Тюдорів. Як представник ланкастерської гілки Плантагенетів змагався з другою його гілкою Йоркською. Ці дві гілки вели між собою війну, відому як війна Червоної та Білої троянди.

Горн і Еґмонт — 1568 року страчені з наказу дука Альби. Стали національними героями Нідерландів.

Антоніо де Лейва — верховода на службі Карла V.

Фоссано — місто у П'ємонті.

Тагет — бог етрусків, навчав волхвуванню.

Йоахім — абат калабрійський з XII ст. Його богословські і містичні твори опубліковані на початку XVI століття.

Піррон — засновник скептицизму (пірронізму), портрет якого Монтень накреслив у своїй Апології Раймунда Сабундського.

Посидоній (бл. 135—49 до Р. X.) — грецький філософ-стоїк, у філософських і богословських шуканнях застосовував метод точних наук, пояснюючи все силами природи.

Вільгельм — батько Елеонори Аквитанської (1122–1204), яка після свого розлучення з королем французьким Людовіком VII стала королевою Англії, дружиною Генріха II Плантагенета.