Арістофан - Комедії

Провідця стариків

Ой, чи є в цілому світі звір, страшніший за жінок?

1030не такий вогонь нещадний, не така зухвала рись!

Провідця жінок

Отому ж бо ти зі мною заповзявся воювать.

А могли б ми, бідолахо, в нерушимій дружбі жить!

Провідця стариків

Ні, повік не перестану я ненавидіть жінок!

Провідця жінок

Це вже як ти схочеш! Тільки голим бачити тебе

Я не можу. Глянь, із тебе всі сміються навкруги!

Підійду ось і накину цю одежину тобі.

Гра.

Провідця стариків

Непогано ти вчинила, присягнув би й Зевсом я!

Тож у запалі і гніві з себе скинув я її.

Провідця жінок

От тепер ти як мужчина. Не сміється вже ніхто.

1040д якби ти не дражнив нас, то із ока я твого

Звіра витягла б лихого, що і зараз там сидить.

Провідця стариків

От чого мені свербіло! На, візьми вже перстень цей.

Витягни із ока звіра й покажи мені, чого

Досі так, клянуся Зевсом, в оці різало мені.

Провідця жінок

Та зроблю вже, хоч мужчина нелюб'язний з тебе був.

Гра.

Це так звір, о Зевс великий! Глянь, який там був

комар!

Бачиш? Ціле комарище з Трикоріфських драговин.

Провідця стариків

Зевс нам свідок, от спасибі! Ну й копав криницю він!

От і зараз ще струмками сльози ллються із очей.

Провідця жінок

1050Дай тобі я витру сльози, хоч і був сердитий ти,

Й поцілую.

Провідця стариків

Не цілуй лиш!

Провідця жінок

Поцілую — хоч-не-хоч!

Провідця стариків

Не чіпай мене невчасно! Ну й лукаві зроду ви!

Дуже мудро і правдиво каже приказка про вас:

«Ох, із ними нам пропасти, і без них ми пропадем!»

Провідця жінок

Та вже час нам помиритись, і ніколи відтепер

Ми ні вам не зробим лиха, ні зазнаємо від вас.

Отже, станьмо всі до гурту і новий почнімо спів!

Хори поєднуються.

Перша половина хору

Годі нам ворогувати!

Хай ніхто не скаже злого

1060Ні про кого з громадян.

Будьмо ж ми щирі всі

В слові і ділах своїх.

Досить вже лиха нам

І без того випало.

Хай же всяк скаже нам,

Чоловік, чи жінка то,

Чи не хочете ви грошей —

Міни зо дві або зо три,

А то й більше?

1070Гаманці у нас важкі!

І коли настане мир,

То ніхто про ці борги

Не згадає

І не правитиме з вас.

Друга половина хору

Ми знайомих із Каріста

Дожидаємо на учту, —

Любих, дорогих гостей.

Є з бобів каша в нас,

Є свіженьке порося, —

1080І смачне, і стравне,

Тільки-но заколоте.

Йдіть до нас всі гуртом,

До господи просимо!

Вранці вимившись у бані,

Заберіть дітей з собою

І приходьте!

У покої зразу йдіть

Прямо, не питаючи,

Розташовуйтесь як дома,

1090Мов за вами

Двері скрізь замикані.

Провідця хору

Глянь, од Спарти посли по дорозі бредуть,

довгі бороди низько волочать,

А між стегон у них — так, немов частокіл,

хоч свиней заганяй в ту кошару.

Входять спартанці.

Привіт вам, громадяни Лакедемона!

Розказуйте, з чим нині ви прийшли до нас?

Спартанський посол

Та що вже тут багато вам розказувать!

Чого прийшли ми — і самі ви бачите.

Провідця хору

Ой-ой! Понабрякали страшно жили всі,

Й запалення, здається, ще погіршало.

Спартанський посол

1100Жахливо, що й казати! Хоч би швидше нам

Знайти того, хто може повернути мир!

Провідця хору

Ідуть сюди й тутешні, бачу, жителі,

Немов борці — в накидках, що при поясі

Чогось понадимались. Отже, й хворість їх,

Мабуть, чи не з причини гімнастичної.

Входять афіняни.

Афінський посол

Де Лісістрата, чи хто-небудь скаже нам?

Ось ми, мужчини, — отакі, як бачите.

Провідця хору

І тут ознаки всі тієї ж хворості.

Не корчить вас під ранок, не судомить вас?

Афінський посол

1110Клянуся Зевсом, знемоглись до краю ми!

Якщо про мир ми швидко не домовимось,

То і самого намнемо Клісфена ми.

Провідця хору

То схаменіться, хоч плащем прикрийтеся,

Щоб часом хто, мов Герму, не зневажив вас.

Афінський посол

А й справді, Зевс нам свідок!

Спартанський посол

Діоскурами

Клянуся, ми уже прикрилися.

Одні й другі прикриваються.

Афінський посол

Привіт, лаконці! Біль страшний ми терпимо.

Спартанський посол