Джон Голсуорсі - Сага про Форсайтів

Як прозаїк Джон Ґолсуорсі на новому матеріалі продовжував розробляти той тип реалістичного соціально-психологічного роману, який утвердився в більшості європейських літератур наприкінці минулого століття. Головними ознаками такого традиціоналізму є те, що події розгортаються в природній послідовності часу, як вони могли відбуватися насправді, а також прагнення до максимальної життєподібності. Сюжет роману досить простий: детальна розповідь про те, як Айріні, дружина Сомса, що належав до другого покоління Форсайтів, закохується в нареченого Сомсової племінниці Джун, архітектора Філіпа Босіні, як вона залишає Сомса, коли той розпочав судовий процес проти її коханого, а Босіні гине під колесами омнібуса. Але суть роману аж ніяк не вичерпується подіями цього класично простого сюжету.

Головний пафос твору полягає у викритті власницької моралі Форсайтів. Щоправда, слід відзначити дещо особливий характер цих власників. «Форсайти, мій любий добродію, — говорить у розмові з Босіні Джоліон-молодший, — це посередники, комерсанти… наріжний камінь наших звичаїв». Засідаючи в правліннях промислових і торговельних компаній, захищаючи інтереси капіталу в своїх юридичних конторах, вони збагачуються, здобуваючи свою частку від прибутків класу експлуататорів. Форсайти багатіють, «не забруднюючи рук».

Отже, у своїй критиці Ґолсуорсі не розкриває головного соціального конфлікту епохи — конфлікту між трудящими та буржуазією. В романі не зображено представників трудящих, до трудових верств можна віднести хіба що трьох інтелігентів, які хоча й не підлягають прямій експлуатації з боку Форсайтів, але працею здобувають свій нелегкий хліб. Це художник Джоліон Форсайт-молодший, архітектор Босіні та Айріні, яка змушена була з 1889 по 1901 рік заробляти собі на прожиття уроками музики. Головна сфера критики буржуазії обмежується тут сімейним життям, родинними стосунками. Основою сюжету стає протест жінки проти свого безправного становища.

Тема боротьби жінок за рівність з чоловіками не була в той час новою в літературі. В Росії про це писали революціонери-демократи. Ібсен, Бернард Шоу в своїх сатиричних комедіях та інші прогресивні письменники багатьох країн відобразили активізацію жіноцтва різних верств, від показу їхньої участі у боротьбі пролетаріату аж до буржуазного руху британських суфражисток. У романі «Власник» цей протест проти нерівності виражається у позашлюбному коханні.

В літературах Європи здавна зустрічалися подібні сюжетні ситуації, починаючи ще з середньовічного «Роману Трістана та Ізольди» до «Пані Боварі» Флобера, «Анни Кареніної» Толстого — отже, сам сюжет не міг вразити своєю несподіваністю. Проте цей простий сюжет надзвичайно майстерно побудовано. Центральна його подія — це будівництво заміського дому для Сомса. Слід уточнити, що за тих часів у Англії заміські будинки мали лише дворяни. Зважаючи на дуже сильний традиціоналізм, на непереборне тяжіння над британцями сили усталених звичаїв і норм поведінки, у молодого юриста, буржуа Сомса загалом не було ніяких підстав, маючи дім у Лондоні, будувати ще й заміський будинок.

Навколо цієї будови зав'язується складний вузол інтересів більшості дійових осіб, навколо неї зосереджується весь сюжет. І сила його в тому, що події тут показано в живому сплетінні як зовнішнього, так і внутрішнього життя головних персонажів: двох братів (старий Джоліон і Джеймс), їхніх сестер — Гестер, Джулі, Енн, онуки старого Джоліона — Джун та головної дійової особи — Сомса. Це його дядько Джоліон назвав Власником. Сомс навіть на свою дружину Айріні дивиться як на свою власність.

Яке ж значення для всього роману має цей «вузол інтересів»— будівництво у Робін-Гілі? У старших Форсайтів це викликає більше чи менше обурення, до якого домішується заздрість. Чому Сомс так зухвало порушує усталені звичаї?! Хіба ж він заможніший за свого батька Джеймса, за своїх дядьків Джоліона, Свізіна, Ніколаса, Роджера, Тімоті? Чому він хоче жити як дворянин-аристократ?

Для Джун будівництво означає, що її наречений Босіні, якого Форсайти зневажають за бідність, заробить великий гонорар, здобуде собі репутацію талановитого архітектора і матиме потім вдосталь замовлень на проекти будинків, вілл для багатіїв. Цим він хоч трохи наблизиться в очах заможної верстви суспільства до багатої спадкоємиці Джун. Сомсові спорудження заміського дому уявляється способом утвердити своє багатство. Чудовий витвір архітектури, яким має бути його новий будинок, — вигідне вкладення капіталу. До того ж він хоче відірвати дружину від оточення, що, на його думку, погано на неї впливає. «Забрати Айріні з Лондона, далі від міста… далі від її друзів… і все буде гаразд!»— так міркує Сомс.