Раиса Иванченко - Гнів Перуна

Рушилась, відходила в небуття стара Русь. У полум'ї догорали залишки обиталищ старих богів і старої віри. На їхнє місце мали стати міцні кам'яниці, щоб утвердити силу нового керманича Київської держави — самовладного Мономаха.

Але що чекало душі людські? Якими зернами будуть засіяні? Яким випробуванням будуть піддані?

Тривожними передчуттями повнилося зболіле серце Нестора. Важко звів руку, неквапно осінив себе хрестом.

Хай святиться ім'я твоє, златоглавий граде Києве. Кріпи міць, дух і віру в правду свою і в своє велике прийдешнє… Тоді — переможеш…

Уже по обіді Нестор повернувся до обителі. Там на нього чекав новий ігумен Видубицького монастиря Сильвестр — надійна тверджа Володимира Мономаха.

Ірпінь — Київ 1978–1981

Узвіз — крутий підйом на гору; вулиця, дорога.

Нощеденно — цілодобово.

Верета — рядно; одяг з грубої тканини; різнобарвний вовняний килим.

Буг — обруч.

Обада — брехня.

Схола (від грецьк. schola) — «дозвілля», «місце навчання»); школа.

Грядуниця — кульбаба.

Опанча (єпанча) — кирея, чоловічий верхній одяг.

Оброть — вуздечка для коня.

Оловир — шовкова тканина, заткана золотом.

Роздерть — частина лісу, землі, очищена від рослинності.

Лагвиця — посудина для рідини з вузькою шиєю.

Вотола — одяг або груба тканина.

Погост — садиба, дворище; селище; місце торгу, куди з'їжджалися купці.

Тіун — князівський, боярський чи єпископський управитель.

Бирич — князівський управитель (пізніше поліцейський чиновник), що оголошував розпорядження властей.

Овин — будівля для сушіння снопів.

Гов'яда — бик.

Опан — котел, сковорода.

Жрело — голос.

Отрок — молодший дружинник князя.

Воривка — вірьовка.

Ворохба, ворохобний — бунт, заколот; бунтівливий, заколотний.

Закладник — боржник.

Потяг — побори, податки.

Виталище — житло, господа, оселя.

Овина — овеча шкура, овчина.

Підкліть — нижня, господарська частина терема.

Ґражда — хлів, стійло.

Ряд — договір.

Убрус — старовинний жіночий головний убір.

Ям (єм) — прибалтійсько фінське плем'я, що жило з І тисячоліття у внутрішній частині Фінляндії. В XI–XII ст. платило данину Новгороду. В середині XIII ст. було підкорене шведами. Пізніше разом з іншими карельськими племенами створило фінську народність.

Гари — кораблі.

Блазн — спокуса, принада.

Вольниця — вовняна тканина.

Поприще — українська стародавня міра довжини (те ж, що й гони), рівнялось 60—120 сажням.

Пряжмо — хліб.

Зимниця — пропасниця, гарячка, лихоманка.

Гридь — князівський воїн.

Сольба — посольство.

Поруб — льох, що служив в'язницею.

Проскупій — злодій.

Свепет — дикий мед.

Мегерка — повстяна шапочка пастуха.

Опаниця — чашка.

Толковин — союзник, спільник.

Чересла — поясниця.

Вєть — рада, а водночас і віть, гілка.

Тул — колчан, сагайдак для стріл.

Авдоном — самодержець.

Єдма — болото.

Веретея — вузенька смужка землі.

Чадигрі — м'які чоботи з тканини чи шкіри, поверх яких надівались черевики.

Алафа — подарунок, нагорода.

Дайте двох коней!

Багрець — сукно червоного кольору.

Синодик — книга для записів імен померлих, які мали згадуватись під час богослужіння.

Одрина — хлів, сарай, хата.

Посмаг — сухар.

Облога — наклеп.