Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Холмській див. наказано, прикриваючись ар'єргардами, відійти і обсадити позицію на лінії сс. Калетинці-Хоптинці.

Витяг з розмови по апарату з Начдив. 3. 20.VI.1919.

Начштабу Дієвої Армії передає до Ваших рук (Начдива 3) повну ініціятиву і свободу ділання, пристосовуючись до обставин на місці і заряджень, які Вам поставлено; зауважує лише напрямки або на Верхівку або Котюжани, як найдете краще.

На 20.VI. Начдив. 3 рішив розпочати о 5-й год. ранку наступ через Заміхів для флангового удару в напрямку на Єлтушків.

Витяг з доповіді полк. Сальського від 20.VI. о 4 год., ч. 0218/б.

До 16. год. частини 8-ї Запорізької див. просунулися і обсадили: 21-й полк – околицю Новики, 22-й полк – Цукроварню – партизани Павловського – околицю Заслучське, 24-й полк у резерві в Красилівці. Кіннота Павловського забезпечує див. зі сходу, захопивши переправи від Красносілки до Острополя і Лашки і Лісовиці.

До 21-ї год. з'ясувалося: партизани Павловського, Кармелюцький і Богунівський пп. атакують Староконстантинів, залізли в р. Случ, обстрілюються страшенним вогнем ворожих кулеметів і доки їх не зіб'є наша артилерія, доти частини не зможуть просунутися. Чорноморський п. у резерві у Караїмівці.

Згідно з відомостями, одержаними від селян, настрій у ворога дуже кепський, замовлено вже підводи, щоб утікати.

Доповідь Комгрупи С.С. від 20.VI.1919, чч. 069 і 079.

Частини 7-ї Запорізької див. і 3 п. п. С.С., відбивши ворога біля Ставчинців, оточили його в містечку Крачках, де ворог поніс великі втрати, залишив зброю і всіляке майно, що зараз підраховується.

Ворог почав наступ на Слобідку-Писарівку-Глибки. 3-му п. п. С.С. наказано перейти в наступ на Глибки-Індики-М. Зазулинці-Шмивки; 7-а продовжує наступ на Пахутинці-Бубнівку; 1. п. С.С. наказано перейти в наступ з Чорного Острова на Рідкодуби-Юхимівці. Цим контрнаступом ворожий наступ було припинено.

Витяг з доповіді Комгрупи Запорізької від 21.VI.1919.

6-а Запорізька див. остаточно й дощенту знищила банду в районі ст. Богданівка і захопила 3 гармати, кулемети, мушкети та інше майно. Одержавши відомості, що ворог готується 21.VI. до наступу на дивізію силами в 1800 багн. з 12 гармагами, дивізія перейшла до оборони і, коли почався цей наступ, розбила ворога, який і розбігся в паніці.

Захоплено 85 полонених, 6 кулем., 8 підвод, 7 верх. коней, багато мушкетів, набоїв та різного майна.

Підчас боїв забито к-ра Балтського п. Дячишина і 2-х його курінних. Наші трофеї підраховується.

Витяг з розмови от. Тютюнника з от. Добрянським і Інспектором Січі 22.VІ.1919.

Призначений замість от. Божка Нач-ком 2-ї п. див. от. Добрянський о 22 год. 55 хв. доповів Наштадієвої, що він одержав від от. Божка таку відповідь: «З чим приїхав, з тим повертай назад; наказів ані от. Осецького, ані от. Тютюнника не визнаю».

Витяг з розмови полк. Капустянського з от. Божком.

Начштабу 2-ї див. старш. Марусевич доніс, що частина розвалюється: старшина уся розбіглася, старше над хорунжого нікого не лишається.

На запитання полк. Капустянського от. Божковi, чи приїхав до нього просимий ним н-к Штабу, от. Божко відповів: «Ще не приїхав, але як буде кацап, чи такий, як Мішковський, то повішу. Тут прислали з 3-ї див. Генштабу, та я його завтра теж на викидайло». [22] [22] З таким н-ом див. приходилося працювати Штабу Армії, і цілком зрозуміло, як це недобре відбивалося на наших акціях. – Прим. автора.

Витяг з моїх записок. Сумний епізод з отаманом п. Балбачаном.

З початку Проскурівської операції було зроблено спробу з боку деяких укр. кол висунути от. Балбачана, що перебував в той час в Галичині не при ділі, на к-ра Запорізької групи. За його допомогою внести політичну зміну в уряді.

В цей час при владі стояли українські С.-Р. і С.-Д. От. Балбачан – видатний військовий діяч, щирий українець, справжній лицар, але недосвідчений в політичних інтригах. Умів тримати лад та дисципліну, чим дуже заімпонував Запоріжцям, на чолі яких стояв з початку українського руху (творець 7-ї Запорізької Республіканської дивізії).

От. Балбачан, спираючись на свою справжню популярність серед запоріжців, не розібравшись в ситуації, піддався на провокацію і в Проскурові 9.VІ поставив ультимативно деякі вимоги урядові.

Його було заарештовано й суджено. Партії, які його висунули, лишилися з боку. Винесено вирок на смерть і 29.VІ. його розстріляно, не зважаючи на числені прохання, які надходили від 7-ї, 8-ї і частин 6-ї дивізії, ком. Запорізькою групи полк. Сальського, от. Коновальця та держ. інспектора Запорізької групи Дерещука.