Богдан Лепкий - Не вбивай

тета— тітка

тічня— тічка

товар— тут: худоба

товариська огладь— світський глянець (блискучий зовнішній вигляд і манери)

товариські(форми) — світські, етикетні (форми)

тогідь— торік, минулого року

толеранція— поблажливе ставлення до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо

тонзура— виголоне місце на маківці голови католицьких духових осіб

трабант— драбант, охоронець

тратва— пліт

тратувати— топтати (про коней)

трензля— трензель; вуздечка з металевими вудилами

тринітар— чернець ордену тринітаріїв (лат. trinitas — «свята трійця»)

Тритон— у давньогрецькій міфології морський бог Тритонійського озера в Лівії, куди занесло аргонавтів. Син бога моря Посейдона і нереїди Амфітрити

трібутум(лат.) — данина, податок

троїти— отруювати

ТрощинськийСтепан — Гадяцький полковник, свояк І. Мазепи. Участі в повстанні не взяв: його полк у квітні 1708 за наказом царя був відправлений до Польщі. 30 листопада 1708 узятий під караул. Петро I наказав сотникам, отаманам і всій старшині Гадяцького полку вибрати нового полковника на місце свояка І. Мазепи. Репресований С. Трощинський невдовзі помер.

троянський кінь— у міфах про Троянську війну змайстрований за порадою Одіссея величезний дерев'яний кінь, всередині якого заховалися грецькі воїни. Троянці необачно затягли його до міста. Вночі греки вийшли з коня і відчинили міську браму для свого війська. Переносно — подарунок ворогові на його згубу; хитрі, підступні наміри.

трудний— тут: стомлений, змучений

трунок— напій

трус(рос.) — боягуз

трутити— штовхнути

тулів— тулуб

тумульт— сум'яття, метушня; заколот; галас; ґвалт

угло— вугол; кут кімнати

услів'я— умови

устав— статут

файка— люлька

фаєрверк(ніж. діал.) — феєрверк

факція(лат.) — дія; бунт; повстання

фершал— фельдшер

фізікус(лат.) — лікар

фіртка— хвіртка

фузія[фузея] — гладкоствольна крем'яна рушниця, яка замінила мушкет; була на озброєнні армій країн Європи в ХVII-ХІХ ст.

фурія— кожна з трьох давньоримських богинь помсти; лиха, сварлива, розлючена жінка

футрина— дошка підвіконня

хабуз— бур'яни

Харон— у давногрецькій міфології перевізник померлих у царство Аіда — бога підземного світу. Перевозив душі через річки Стікс і Ахаронт. Вислів «піти до Харона» означає «померти».

харчіти— харчати, хрипіти

хіраґричні болі— хіраґра; ломота в руках

хіснуватися— користуватися

хлоп— селянин; чоловік загалом

хосен— користь, вигода

Хронос— персоніфікація часу в стародавніх греків. Оскільки Хронос і Кронос (бог часу, перший божественний володар світу, наймолодший син Урана й Геї, батько багатьох богів, у т. ч. Зевса, який позбавив його влади) близькі за звучанням, то давні греки приписували Кро-носові контроль за часом.

ц. в. — царська величність («царское величество»)

циновий— олов'яний

цо наґлє, то по дяблє(польськ.) — що скоро робиться, то сліпе родиться; букв. що раптове (несподіване), то від диявола

ЦуркаВасиль — гетьманський господар. 1702 обійняв уряд господаря Батуринського замку. Наприкінці жовтня 1708 пішов з І. Мазепою до шведів. 31 липня 1709 був схоплений і відправлений до московського воєводи у Києві, де він, схоже, помер від катувань. Дружина з шестирічною донькою після спалення Батурина перебувала в Прилуках, потім 1709 була заарештована і до 1711 прожила під наглядом у Глухові.

чвірка— четвірка

чемерка— чоловічий верхній одяг, пошитий у талію, з фалдами ззаду

червоного когута пустити— підпалити (хату, клуню тощо)

черкаси— одна з давніх назв українців, зокрема козаків

черкаський— тут: український

чета— чота, взвод

ЧечельДмитро Васильович (? -1708) — сердюцький полковник. Брав участь у виборах І. Мазепи. Як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 р. став гетьмана знатним військовим товаришем. 1689 був у складі делегації старшин, викликаних до Москви, 1690 супроводжував митрополита Варлама Ясинського до царів. 1696 гетьман послав його з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу кримських татар на українські міста після взяття Азова. В. Кочубей у доносі назвав Д. Чечеля одним із найвідданіших І. Мазепі людей. У жовтні-листопаді керував обороною Батурина, незважаючи на царський указ «господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить», не відчинив ворота перед військом Меншикова. Продовжував мужньо захищати Батурин. Коли сили ворога вдерлися до міста, він утік, але був схоплений і через кілька днів колесований у Глухові.