Алан Мілн - Вінні-Пух

— Усе, крім меду,— сказав Тигра.

Правду кажучи. Пух не тільки не засмутився, а навіть зрадів і чимшвидше сказав, що, тільки-но він покінчить зі своїм сніданком, він поведе Тигру в гості до Паця, і там Тигра зможе пригоститися Пацевими жолудями.

— Дякую, Пуше,— сказав Тигра,— бо саме жолуді Тигри й люблять понад усе на світі!

І ось після сніданку вони подалися в гості до Паця, і дорогою Пух пояснив, що Паць — Дуже Маленьке Створіння, яке не любить, коли на нього наскакують, так що він, Пух, просить Тигру не дуже розскакуватися для першого знайомства. А Тигра, який цілу дорогу то ховався за дерева, то зненацька вискакував із засідки, намагаючись упіймати Пухову тінь, відповідав, що Тигри наскакують тільки до сніданку, але варто їм з'їсти жменьку жолудів, і вони враз стають Тихі й Страшенно Ввічливі. Отак розмовляючи, вони непомітно підійшли до Пацевої хатки й постукали у двері.

— Привіт, Пуше,— сказав Паць.

— Привіт, Пацику. Оце ось — Тигра.

— Ой! Сп-сп-спрравді? — сказав Паць, задкуючи до протилежного кінця столу. — А я думав, що Тигри не такі великі.

— Хе! — сказав Тигра.— Ти ще не бачив великих.

— Вони люблять жолуді, — сказав Пух.— Заради них ми й прийшли, бо бідолашний Тигра досі ще зовсім нічого не снідав.

Паць підсунув полумисок із жолудями до Тигри й сказав:

— Пригощайтесь, будь ласка.

А сам щільніше присунувся до Пуха й, відчувши себе так значно хоробрішим, сказав майже безтурботним голосом:

— То ти, значиться, Тигра? Гай-гай!..

Але Тигра нічого не відповів, бо рот у нього був ущерть напханий жолудями.

Він довго й голосно жував, а тоді сказав:

— Мимли не мюмлять момумів.

А коли Пух із Пацем спитали: "Що, що?" — він сказав: "Мимачте меме",— й прожогом вискочив із хатки.

Майже тієї ж миті він повернувся назад і впевненим голосом пояснив:

— Тигри не люблять жолудів!

— Але ж ти казав, вони люблять усе, крім меду,— сказав Пух.

— Усе, крім меду та жолудів, — заявив Тигра.

Почувши це, Пух сказав:

— А-а, ясно!

А Паць, який досить-таки зрадів, що Тигри не люблять жолудів, спитав:

— То, може, вони люблять будяки?

— Будяки? — сказав Тигра. — О, будяки Тигри справді люблять понад усе на світі!

— Тоді ходімо в гості до Іа,— запропонував Паць.

І всі троє негайно рушили далі шукати сніданку Тигрі. Вони йшли, йшли і йшли і нарешті прийшли в той закуток Лісу, де пасся Іа.

— Привіт, Іа! — сказав Пух.— Оце ось — Тигра.

Іа обійшов навколо Тигри з одного боку, потім повернувся й обдивився його з другого боку.

— Як, ви сказали, оце ось зветься? — спитав він.

— Тигра.

— Угу,— сказав Іа.

— Він щойно прийшов сюди,— пояснив Паць.

— Угу,— ще раз сказав Іа.

Він довго-довго розмірковував, а тоді додав:

— А коли він піде звідси?

Пух став пояснювати, що Тигра — великий друг Крістофера Робіна і що він прийшов у Ліс назавжди; а Паць пояснював Тигрі, що він, тобто Тигра, не повинен ображатися на те, що сказав Іа, бо він, тобто Іа, завжди такий понурий; а Іа-Іа пояснював Пацеві, що — навпаки — сьогоднішнього ранку він надзвичайно веселий; а Тигра всім пояснював, що він досі ще не снідав.

— Тут, певне, щось знайдеться для нього, — сказав Пух.— Тигри завжди їдять будяки — через те ми й прийшли до тебе в гості, Іа.

— Красненько дякую за увагу, Пуше.

— Ой Іа, я не хотів сказати, що ми не хотіли тебе бачити...

— Ясно, ясно. Але ваш новий смугастий друг, він, цілком зрозуміло, хоче поснідати. Як, ви сказали, його звати?

— Тигра.

— Ну, ходімо зі мною, Тигро.

Іа підвів Тигру до найколючішого будяка й показав на нього копитом.

— Цей кущик я беріг до свого Дня Народження,— сказав він.— Але, зрештою, що таке день народження? Сьогодні він є, а завтра — нема. Пригощайся, будь ласка, Тигро.

Тигра подякував і насторожено зиркнув на Пуха.

— Оце такі будяки? — пошепки спитав він.

— Точно такі,— сказав Пух.

— Ті самі, які Тигри люблять понад усе на світі?

— Саме ті,— сказав Пух.

— Зрозуміло,— сказав Тигра і відкусив найбільшу гілку й голосно захрумтів.

— Ой! — раптом скрикнув Тигра. Він сів на землю й засунув лапу в рота.

— Що трапилося? — запитав його Пух.

— Пече! — пробурмотів Тигра.— Тигри не люблять будяків.

— Тоді навіщо було псувати такий чудовий кущ? — суворим голосом запитав Іа-Іа.

— Але ж ти сам, Тигро, казав,— почав Пух,— що Тигри люблять усе, крім меду та жолудів.

— І будяків! — крикнув Тигра, який тепер бігав, висолопивши язика, й робив коло за колом. Пух сумно подивився на нього.