Малгожата-Кароліна Пекарська - Клас пані Чайки

Батьківських зборів, так несподівано скликаних перед поїздкою до Біловежі, усі чекали з острахом. А раптом екскурсію скасують? Макс нервувався найдужче. І справа була навіть не в Біловежі. Він розумів, що нікуди не поїде, коли з’ясується, що Міхал напився в нього вдома. Що робити?

— Скажи їм, що Міхал приніс пиво із собою, — порадила Кінга.

— Ти що, дурна? — обурилася Єва. — Це ще гірше!

— То що тоді робити?

— Може, скажи, що це сталося випадково, — мовила Єва. — Побачив пиво на кухні Максових батьків і випив.

— А не краще буде, якщо Макс перед зборами просто розкаже батькам, як усе було? — запитав Мацек.

— Тоді вони лаятимуть мене, бо я їм раніше цього не розповів, — озвався Макс, який досі мовчав.

— Та однаково лаятимуть, — запевнив Мацек. — Але краще, коли вони довідаються від тебе, чого їм очікувати на зборах.

Усі замовкли. З Мацековою порадою важко було не погодитися. Після зборів батьки дізнаються, що сталося вдома в Макса. І що далі? Тому Макс вирішив зробити так, як порадив йому товариш.

Як же він здивувався, коли батьки, почувши розповідь про п’яного Міхала, відреагували голосним сміхом! А тато взагалі сказав, що коли ходив до школи, то ще й не таке виробляв. Колись вони з однокласниками поцупили із шафи вчителя пляшку з горілкою й пневматичну гвинтівку, а потім провели день у відділку. Учитель забирав їх звідти, щоб не довідалися батьки й не було розголосу. Тоді вони мали по 16 років.

Отож на думку Максового тата виходило, що три пива на вечірці — це дрібничка порівняно із пляшкою горілки й вогнепальною зброєю під час уроків!

Збори обіцяли бути бурхливими. Міхалова мама ще в коридорі метала блискавки в бік батьків Макса.

На зборах пані Чайка почала обговорення екскурсії до Біловежі. Про випадок із пивом згадала побіжно, зауваживши:

— Оскільки нещодавно в нас стався прикрий інцидент, коли учень нашого класу вживав алкоголь, та ще й у великій кількості, — тут пані Чайка промовисто глянула на Міхалову маму, — я заздалегідь попереджаю, що будь-які спроби купувати собі під час екскурсії пиво, вино чи інші алкогольні напої, матимуть жахливі наслідки, — тут вона знову замовкла й глянула на присутніх. — Зазвичай я говорю такі речі старшокласникам, а не учням першого класу! Але нещодавня історія примусила мене сказати це зараз. Перед першою класною поїздкою…

І раптом з місця схопилася Міхалова мама.

— Мене це обурює! — вигукнула вона. — Мій син повернувся додому п’яний, а ви легковажите! Слід покарати…

— Кого? — запитала пані Чайка. — Адже це сталося не в школі, а після уроків. А в цей час за дітей відповідають батьки.

— Тоді де були батьки цього Макса? — продовжувала наполягати Міхалова мати.

Цієї миті пролунав спокійний голос мами Мацека:

— Звичайно, не можна не помічати таких речей, але це ви повинні порозмовляти з дитиною на цю тему. А не звинувачувати школу й батьків Макса. Чомусь більше ніхто не тільки не напився на цій вечірці, а навіть не куштував алкоголю.

У класі зробилося тихо.

— Ви мені обіцяли, що поговорите про те, що сталося… — прошепотіла Міхалова мама.

— А хіба я не намагаюся це робити? — пані Чайка вочевидь втрачала терпець.

— Але не так, як вам цього хотілося, — озвався Максів тато. — Ви, мабуть, вимагали, аби нас тут всі засудили.

— А хіба це не ваша провина? Тримати вдома пиво! — крикнула до нього Міхалова мати.

— Ви тямите, що кажете? — озвався мовчазний досі тато Кінги.

— Заспокойтеся! — зажадала пані Чайка. — Ми не займатимемося тут тим, що сталося, бо це трапилося поза школою! А тут, — учителька наголосила на останньому слові, — ми говоримо про те, що може статися! На нас чекає екскурсія. І тут мені потрібна ваша допомога.

Їдемо! Усі! Автобус прибув до школи точно у вказаний час. Матеуш уже за годину з’їв усе, що дала йому на дорогу мама. Потому рушив розпитувати товаришів, хто на що багатий.

— У кого є щось їстівне? — почувся його голос, який перекрикував двигун і звук телевізора.

Дівчата простягали йому свої бутерброди, прянички й чіпси.

— Знаєш що, Матеушу? — озвалася Каська, ляснувши хлопця по плечу.

— Що таке?

— Ти справжній… пилосос!

Усі вибухнули сміхом. Пилосос! Клас!

Доїхали швидко. У кімнатах розпакували речі, переодяглися, повитягали фотоапарати й подалися до гіда, який мав показати їм заповідник. У Каміли був найкращий апарат. Саме вона відповідала за фотографії для класної газети. Вона клацнула Малгосю на тлі вольєра з лосем, Мацека біля клітки з дикими кабанами, Каську, Кінгу й Ганку біля вольєра із птахами. І пані Чайку, яка, задивившись на зубра, уважно слухає розповідь гіда. Потім усі вийшли на подвір’я перед музеєм, де стояли ятки із сувенірами.