Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

• • •

Є кілька істотних відмінностей між тіньовим ринком і звичайним. Розгляньмо звичайний відкритий ринок, на якому люди купують і продають законний товар – наприклад яблука, про які залюбки згадують у підручниках з економіки. На ринку зустрічаються продавці яблук і покупці. Покупці розглядають пропозицію. Якщо продавець править зависоку ціну, покупці йдуть деінде. Якщо покупець пропонуватиме занизьку ціну, то продавець краще запропонує яблука комусь іншому. Обидві сторони припиняють торгуватися, коли вважають, що ціна їм найвигідніша. Такий механізм визначення ціни з магічним узгодженням попиту і пропозиції в ринковій економіці в усьому світі.

Тепер уявіть-но собі ринок нелегальної продукції, скажімо наркотиків. Торгівля незаконним товаром має відбуватися потай. Тобто, якщо в країні панує закон і порядок, для цього не може бути відкритого ринку, де покупці порівнюють ціни, а продавці вихваляють свій крам. Натомість покупці через свої канали купують лише у знайомих дилерів. Своєю чергою, дилери продають лише платоспроможним покупцям, через яких не буде клопотів із законом.

Це означає, що наркоринки функціонують не так ефективно, як могли б. Споживач може придбати у свого дилера кокаїн кепської якості по 200 доларів за грам, не знаючи, що неподалік можна купити більш якісний товар удвічі дешевше. Покупець може довідатися про іншого дилера тільки якщо він свій серед наркоспоживачів. Але потрібен час, щоб новина розійшлась, а доти без належних контактів він і далі купуватиме поганий кокаїн за завищену ціну. У дилерів та сама проблема, лише з іншого боку: може, десь і є покупець, ладний платити за товар більше, однак хтозна, як його знайти. Що більше вони гомонять про вигідну ціну та гарну якість свого товару, то більше наражаються на арешт: тож на більшу рекламу нелегального продукту годі й сподіватись 90. Отак і сформувалася мережева економіка. Гравці мають справу лише з людьми зі своєї мережі: сім’я, друзі, сусіди, колишні співкамерники, – і на відкритий ринок не виходять.

За цих умов щастить усталеному дилеру. Ключовою особливістю мережевого ринку є те, що він потужно працює на діловика, який мав час на побудову широких і сильних мереж. Уявіть стабільного наркоторгівця, що вже довгі роки продає товар в одному й тому ж місті. Він знає імпортерів. У нього чимало клієнтів. Він може навіть мати зв’язки в поліції, якій приплачує, щоб там крізь пальці дивилися на його бізнес. А тепер подумайте про новачка, який зауважив неконкурентність місцевого ринку, де розбавлені наркотики продаються дорого. На такому ринку нескладно буде відвоювати собі шмат пирога. Проте вийти на ринок мережевої економіки не так просто. Гуртові придбання нелегальних наркотиків потребують зв’язків високого рівня в цій галузі. Для роздрібного продажу потрібна наявність чималої кількості потенційних покупців. Без мережі новий дилер із купівлею і продажем далеко не зайде (і це ж іще не враховуючи того, що усталеному дилеру буде не до душі присутність на його ділянці ще когось). Тому укорінені дилери залишаються в ділі при малій конкуренції, навіть якщо вони правлять зависоку ціну за неякісний товар. Через це й Лу Ріду довелося довго «чекати на людину», бо вибирати особливо не випадало. «Людина» чудово про це знала, і звідти постійне спізнення.

Наркоторгівля онлайн усе перевертає. Найпершою особливістю покупок в інтернеті є те, що ніколи не доводиться чекати. Я зареєструвався під псевдонімом і потинявся по сайту Evolution Marketplace та надіслав кілька пробних листів продавцям за допомогою вбудованої форми зворотного зв’язку. Через 25 хвилин я отримав першу відповідь. Усі продавці зголошуються протягом 1—2 днів і ввічливо та чемно відповідають на мої питання про дози, пакування тощо. Навіть коли я умисно зухвало поцікавився в дилера люльок для мету під ніком vicious86 про те, чи може він зробити подарункове гравіювання на тій люльці, той із жалем відповів, що не може, і побажав удачі в пошуках. На відміну від більшості царин інтернету (де анонімність спонукає людей до більшої брутальності, ніж вони собі дозволяють у житті), у світі наркоторгівлі атмосфера онлайн більш дружня, ніж на вулиці.

І справді, «людина» онлайн доводить до досконалості всі види обслуговування клієнтів. На відміну від вуличних пушерів, продавці онлайн чітко викладають свої умови, а більшість навіть пропонує якусь компенсацію, якщо покупець не одержить свого замовлення. Деякі продавці заявляють, буцім працюють на підставі «взаємної вигоди» або «на безконфліктній основі», що, звичайно, брехня, бо поставки кокаїну у світі контролюються кривавими картелями, проте наразі цікаво те, як наркодилери запозичують тактику звичайних ритейлерів. Довіра, яку, здавалося б, важко встановити в анонімному середовищі, де всі гравці – шахраї, забезпечується завдяки системі «зворотного зв’язку», скопійованій з eBay . Покупці можуть залишати свої коментарі й ставити продавцям позитивні, негативні та нейтральні оцінки. Продавці бачать, скільки разів даний покупець щось придбав на сайті. Як і у випадку eBay , учасники процесу радше працюють із тими користувачами, які залишають про них позитивні відгуки, і не роблять великих оборудок із тими, хто рідко з’являється на сайті. «Бо тільки так ми не збанкрутуємо й матимемо обопільне задоволення ☺», – читаємо в рекламі на сторінці продажів Snapback , продавця екстазі з Німеччини. Якщо товар не надходить, Snapback поверне 30 % суми або повторну доставку за півціни для тих клієнтів, які купували в нього принаймні 10 разів. Якщо покупок було 30, відшкодування становитиме 50 %. Аналогічні умови пропонує більшість продавців.