Томас Тімайєр - Закон Хроноса

Здесь есть возможность читать онлайн «Томас Тімайєр - Закон Хроноса» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: ТОВ Видавництво «Ранок», Жанр: Путешествия и география, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Закон Хроноса: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Закон Хроноса»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Невже Карл Фрідріх фон Гумбольдт побудував машину часу? Чи може він зробити так, щоб замаху на нашого улюбленого імператора не сталося?» — запитували заголовки «Берлінер Моргенпост» червневого дня 1895 року, після вбивства імператора Вільгельма II і його дружини. Гумбольдт спростував це припущення. Його дослідження законів часу є суто науковим експериментом. Хід історії в жодному разі не можна порушувати. Але відбувається щось, що змушує Гумбольдта змінити своє рішення, і шукачі подорожей знову вирушають у дорогу...
Александр фон Гумбольдт — один із найзнаменитіших натуралістів кінця XVIII — початку XIX століття.
Його подорожі часто вели його далеко за межі Європи: до Центральної Азії, Латинської Америки, США.
Він помер у 1865 році, не залишивши нащадків.
Карл Фрідріх фон Гумбольдт, герой цього роману, є чистою вигадкою автора.

Закон Хроноса — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Закон Хроноса», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

ТРИВОГА, ТРИВОГА.

Гумбольдт побіг. Вітер віяв в обличчя, начебто хотів затримати. З натугою боролася людина зі стихією, потопаючи ногами в сльоті. Ціла вічність минула, поки він дістався до хатини.

Важко дихаючи, наліг на двері. Замкнено. Вогні усередині згасли, сигнал тривоги замовк.

— Оскаре? З тобою все гаразд? Відчини двері. Це я, батько.

Жодної відповіді.

Крізь щілини проникало тільки слабке світло газового світильника. Гумбольдт почав гамселити кулаками по дерев’яних дверях.

— Оскаре, відчиняй! Я прийшов тебе змінити.

Із ненавистю подивився він на дверний замок. Нова модель, яку неможливо відімкнути ззовні. Був би в нього ключ! Із міркувань безпеки від майстерні був тільки один ключ, і він зараз усередині.

Раптом він відчув запах. Він помиляється, чи запахло електрикою? Він занепокоївся.

— Відчиняй, Оскаре! — закричав Гумбольдт.— Я знаю, що ти всередині. Рахую до трьох і ламаю двері. Раз, два, три.

Коли нічого не сталося, він зняв пальто й капелюх і перейшов від слів до справи. Легше було сказати, ніж зробити. Побоюючись крадіжки та шпигунства, він добряче зміцнив хатину. Ніколи б не подумав, що доведеться вламуватися туди самому. Після двох невдалих спроб він як слід розігнався й ударив п’ятою. Майстерня захиталася, але двері залишилися на своєму місці. Дослідник наскрізь промок, плече боліло. Він сердито підійшов ближче й замислився. Як туди потрапити? Може, крізь слухове вікно? У дерева неподалік деякі гілки майже торкалися будиночка. Тільки от як на них забратися? Але, якщо він хоче дізнатися, що трапилося в хатині, нічого іншого не залишається. Він обхопив стовбур руками й ногами і підтягнувся. Стомлюючий прийом, але працює. Він бачив щось схоже в деревних людей Папуа-Нової Гвінеї. Вони проробляли це з легкістю. Але, щоправда, лазити під заливним дощем їм не доводилося. Нарешті, метрів за два йому вдалося вхопитися за товсту гілку й зайняти більш зручну позицію. Далі буде легше. Наступну гілку вже можна було обхопити. Він уже зібрався підтягнутися, коли небо знову освітила блискавка.

Прямо перед ним, на зламаному сучку висів шматочок тканини. Товста щільна сіра вовна, яку використовують для курток і штанів. Гумбольдт остовпів. Взяв шматок і підніс до самих очей. Такий матеріал він уже бачив. Куртка Берінгера!

Знахідка так його вразила, що він заточився й упав униз. Боляче вдарився об землю. Ні, благав він. Будь ласка, тільки не це. Тільки не Оскар.

Його охопив розпач. Але раптом зі щілин хатини знову просочилося сяйво й мерехтіння вогнів. Темряву прорізали промені світла. Почулося характерне гудіння.

Машина часу! Оскар повернувся!

Або Берінгер?

Накульгуючи й кривлячись від болю, Гумбольдт поспішив до дверей. Одяг позеленів від деревної кори, руки й ноги покрилися шаром бруду. Ніякої зброї в нього не було, тому він підхопив міцний сук і став у бойову стійку. Якщо двері відчинить Берінгер, на нього чекає розчарування.

Машина всередині заспокоїлася. Гудіння поступово стало тихішим і невдовзі зовсім замовкло. Гумбольдт почув, як спустилася драбинка. Хтось вовтузився біля дверей. Відсунувся засув, і відчинилися двері. Гумбольдт напружив усі м’язи.

У світлі з’явилася темна тінь. Розпатлане волосся, подертий одяг. Коротка мить напруження, і він почув голос:

— Батьку? Це ти?

— Оскаре!

Дослідник кинувся вперед і схопив сина в обійми.

— Ти живий! Боже мій, я так за тебе хвилювався. Я почув сигнал тривоги Герона й бачив вогні. А потім знайшов ось це,— він передав шматочок тканини Оскарові.— Берінгер?

Юнак кивнув.

— Де він? Тут? Я його на порох зітру!

— Заспокойся,— сказав Оскар, і Гумбольдт помітив у куточках його рота слабку посмішку.— Він зник.

29

У той же час, в іншому місці…

Д звін Берлінського собору пробив дванадцяту. Північ. Над містом танцювали вітер і дощ, палахкотіли блискавки.

Члени поважної Ложі вогню та каменю зібралися у своєму храмі й схилили голови. По куполу над ними тарабанили краплі дощу. Зал потопав у мерехтливому світлі безлічі свічок.

Натаніель Штрекер ледве приховував занепокоєння. Щось трапилося. Інакше навіщо Великому Майстрові скликати їх о такій порі? Втомлений і неголений, він надягнув костюм, закрив обличчя маскою й поспішив до храму. Всі інші вже зібралися.

Поважний Майстер привітав Штрекера кивком голови й дав зрозуміти, що той може зайняти своє місце. Потім підняв руку.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Закон Хроноса»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Закон Хроноса» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Закон Хроноса»

Обсуждение, отзывы о книге «Закон Хроноса» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x