Аліна Центкевич - Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море

Німецький військово-морський флот.

Олонкін Геннадій Микитович (1898–1960). Російський і норвезький дослідник Арктики, учасник експедицій Руала Амундсена і Умберто Нобіле. У 1918–1925 рр. був радистом і одночасно механіком в експедиції Руала Амундсена на судні «Мод», де, незважаючи на молодість, здобув повагу таких людей, як X. Свердруп і Ф. Мальмгрен. Нагороджений норвезьким орденом св. Олафа, удостоєний норвежського громадянства (1926). До смерті працював в Інституті метеорологічних досліджень міста Тромсе.

Нью-Олесунн (норв. Ny-Alesund, «Новий Олесунн» — населений пункт в норвезькій провінції Свальбард (архіпелаг Шпіцберген). Нью-Олесунн — саме північне в світі постійне громадське поселення.

У. Нобіле згадував про нього так: «Кращого радиста для цього польоту не вдалося би знайти. Однак на наступний день після нашого прибуття в Кінгсбей Готтвальдт, який керував радіослужбою на борту дирижабля, повідомив мені, що через дефект слуху, виявленого у Олонкіна, він хоче замінити його радистом місцевої станції Сторм-Йонсеном. Я заціпенів від подиву: досі Олонкін добре чув! Готтвальдт нічого не відповів, але в той же день, щоб переконати мене, направив до російського юнака лікаря, що лікував шахтарів, і той, навіть не потурбувавшись запросити мене на перевірку, підтвердив дефект слуху. Так добрий Олонкін був усунений від участі в останньому польоті. Він дуже це переживав, Томазеллі навіть бачив, як він плаче. Думаю, що справжньою причиною виключення Олонкіна з експедиції було бажання Амундсена мати на борту ще одного норвежця. Після цієї заміни у складі експедиції опинилося сім італійців, сім норвежців, один швед і один американець.»

Чухновський Борис Григорович (1898 — 1975) — радянський авіатор, один з перших полярних льотчиків. В 1928 році він увійшов до складу експедиції для порятунку екіпажу дирижабля «Італія», який потерпів катастрофу в Арктиці. Літак Чухновского «Юнкерс» ЮГ-1 погрузили на криголам «Красін». Звідти він здійснював розвідувальні польоти. 10 липня був знайдений табір Нобіле і на крижину скинули припаси. 11 липня Чухновский виявив двох італійців — Маріано і Цаппі, які за місяць до того разом з Ф. Мальмгреном залишили табір і намагалися дістатися до Шпіцбергена самостійно. На зворотному шляху літак здійснив вимушену посадку на крижину і пошкодив шасі. Чухновский в своїй телеграмі наполіг, щоб «Красін» в першу чергу йшов на порятунок італійців. Екіпажу літака довелося п'ять діб провести на льоду.

У 1933 році Чухновський запропонував ідею спеціалізованого літака для використання в Арктиці, зформулював для нього технічні вимоги. Літак ДАР (далекий арктичний розвідник) сконструював Р. Л. Бартіні, Чухновский брав участь у його створенні в якості льотчика-випробувача в 1935–1936 р.р.

Бабушкін Михайло Сергійович (1893 — 1938) — радянський полярний льотчик, Герой Радянського Союзу (27 червня 1937). У 1928 році брав участь у пошуках експедиції Нобіле, в 1933 році брав участь в експедиції пароплава «Челюскін», в 1935 — в високоширотній експедиції криголама «Садко». У 1937 році Бабушкін — 2-й пілот флагманського корабля в польоті на Північний полюс для висадки дрейфуючої станції «Північний Полюс-1».

Радіосигнал: «Увага!»